Вранці 29 жовтня 2026 року українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем вирушила в напрямку тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині для реалізації гуманітарної місії. Про від'їзд повідомив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, а згодом підтвердив сам омбудсмен. За його словами, попереду — доставка гуманітарної допомоги громадянам, які залишилися в місті, та робота над забезпеченням безпечного виїзду тих, хто хоче покинути населений пункт. Місія проводиться в межах домовленостей, досягнутих з уповноваженою з прав людини в РФ Яною Лантратовою, за сприяння та координації першої леді США Меланії Трамп.

Маршрут делегації та підготовка шляхів

За даними українських джерел, делегація вже прибула до Білорусі, звідки літаком попрямує до Анапи, потім переїде до Сімферополя і звідти вирушить безпосередньо в Олешки. Паралельно з пересуванням групи в районі міста триває розмінування маршрутів, необхідних для проведення гуманітарної операції. Окремо формується гуманітарний вантаж, який за планом мають доставити в Олешки 30 жовтня 2026 року. Таким чином, на момент прибуття делегації логістичні та безпекові умови для конвоїв мають бути значною мірою підготовлені.

Режим тиші та його перші результати

Як наголосив Лубінець, станом на ранок 29 жовтня режим тиші в районі Олешок тримався вже 54 години: він розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом, і за весь період порушень узгоджених домовленостей не фіксувалося. За даними білоруських ЗМІ, які передають інформацію РБК-Україна, локальне припинення вогню діє до 22:59 1 листопада, а зону тиші розширили за межі міста, щоб гарантувати безпеку гуманітарних конвоїв. Омбудсмен також зазначив, що припинення вогню в Олешках позитивно позначилося на сусідньому Херсоні: за його словами, мешканці вперше за довгий час спокійно виходять на вулиці, гуляють і «насладжуються осіннім сонцем», а міське життя активізувалося.

Механізм евакуації та нейтральні спостерігачі

Американський телеканал Fox News опублікував фрагменти угоди про перемир'я в Олешках. Згідно з ними, мешканці міста, які бажають виїхати на територію України, спочатку поїдуть до аеропорту Анапи (Краснодарський край, виліт з аеропорту Витязево), а звідти військово-транспортним літаком Міноборони РФ полетять до Гомеля (Білорусь). Разом з евакуйованими вирушать український омбудсмен Дмитро Лубінець, двоє співробітників його Офісу та двоє українських журналістів; до складу супроводжуючої групи також увійдуть російський омбудсмен Яна Лантратова та представник групи з координації гуманітарної місії. Окремо перша леді США Меланія Трамп підтвердила, що четверо журналістів американського телеканалу Newsmax працюватимуть в Олешках як нейтральні спостерігачі та документуватимуть перебіг гуманітарної місії.

Гуманітарна криза, до якої призвела блокада

Контекст місії визначає багаторічна ізоляція міста. Російські війська окупували Олешки в лютому 2022 року; після звільнення Херсона в листопаді того ж року місто залишилося під контролем РФ на лівому березі Дніпра, а через руйнування переправ і близькість лінії бойових дій зв'язок із підконтрольною Україні територією суттєво ускладнився. У червні 2023 року Олешки постраждали від масштабної повені після підриву Каховської ГЭС. До осені 2026 року, за оцінками української сторони, гуманітарна ситуація в місті стала критичною: відсутнє електро-, водо- та теплопостачання, а регулярне постачання продуктів і ліків припинилося ще в травні. В умовах блокади, за оцінками України, в населеному пункті залишаються від 2 до 6 тисяч цивільних; раніше українські військові передавали мешканцям продукти за допомогою дронів, проте цього виявилося замало.

Перспективи: від разової місії до системної допомоги

Згідно з опублікованими фрагментами угоди, підсумком цієї гуманітарної місії має стати наступна домовленість російської та української сторін про систематичну доставку гуманітарної допомоги, продуктів, медикаментів і пальне-мастильних матеріалів (бензину та дизельного пального), а також про репатріаційні заходи в населених пунктах Херсонської області з періодичністю, за необхідності, не рідше одного разу на місяць. Отже, поточна операція розглядається сторонами як перший крок до регулярного гуманітарного каналу, а не як одноразова дія.