Восени 2026 року російська армія почала використовувати модернізовану версію реактивних безпілотних літальних апаратів «Герань-4». Згідно з даними Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України, оновлена модифікація отримала серйозні технологічні поліпшення, спрямовані на підвищення точності автономної навігації та ефективності ураження критичної інфраструктури. Дослідження, опубліковані на порталі War&Sanctions, підтверджують інтеграцію низки високотехнологічних компонентів, що раніше не застосовувалися в цій серії дронів.

Технологічний прорив у навігації

Ключовим нововведенням став навігаційний блок «МОХ», в основі якого лежить високоточний магнітоіндуктивний датчик PNI5GA від американської компанії PNI Sensor. Цей компонент працює в тандемі з інерціальним модулем SADRA, що дозволяє мінімізувати дрейф гіроскопів і істотно підвищити точність автономного польоту без використання супутникового зв'язку. Крім того, впроваджена система «Сусанін» — оптико-електронна кореляційна технологія, яка здійснює постійне порівняння поточного зображення з камери з еталонними картами, завантаженими в бортовий комп'ютер, що робить дрон менш вразливим до засобів РЕБ.

Уражаюча міць та виробничі зміни

На додаток до навігаційних змін, «Герань-4» оснащується новою бойовою частиною кумулятивно-ріжучого типу (КРСН). Даний тип заряду спеціально розроблений для нанесення критичних пошкоджень мостовим конструкціям та опорам ліній електропередач (ЛЕП), перерізаючи їх кумулятивним струменем. Паралельно з цим Росія перейшла на використання двигунів власного виробництва, локалізованих в Алабузі, які замінили китайські турбореактивні установки Telefly.

Контекст енергетичної безпеки

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що дані зміни спрямовані на проведення масованої кампанії ударів по енергетичному сектору України до настання холодів. Мета Москви — завдати шкоди вже пошкодженим об'єктам, поки Україна перебуває в процесі посилення захисту, включаючи впровадження нових перехоплювачів, таких як українсько-німецька система «Спис» та мала ракета «Ніка». ГУР підкреслює, що попри модернізацію, загальна електронна архітектура апарату залишається спадкоємною попереднім моделям лінійки.