Координатор ООН з гуманітарних питань в Україні Матіас Шмале заявив, що організація активно шукає способи знизити ризик знищення гуманітарної допомоги внаслідок російських атак. За його словами, цього року під удари вже потрапили 10 складських комплексів ООН, внаслідок чого було знищено вантажі на мільйони доларів. Одним із найбільш гучних інцидентів стало ураження на початку вересня одного з головних складів Всесвітньої організації охорони здоров'я, де зберігалися медичні засоби. Інші російські удари знищили гігієнічні набори та шкільні приналежності, призначені для дітей.
«Нова тенденція» та перегляд логістики
Шмале прямо назвав атаки на складські об'єкти «новою тенденцією останніх кількох місяців», підкресливши, що саме це змушує гуманітарні організації переглядати підходи до зберігання та доставки допомоги. «Ці цілеспрямовані атаки на складські об'єкти (…) є новою тенденцією останніх кількох місяців», — заявив координатор ООН. Як один із ключових варіантів реагування організація розглядає переміщення запасів у підземні бункери, що має зробити їх менш вразливими для повітряних та ракетних ударів.
Стратегія «останньої хвилини» та скорочення часу зберігання
Окрім фізичного захисту складів, ООН намагається змінити саму логіку закупівель. За словами Шмале, організація прагне не закуповувати великі обсяги гуманітарної допомоги задовго до її доставки, а максимально наближати момент придбання до дати, коли вантажі будуть потрібні на місці. Такий підхід має скоротити час перебування товарів на складах і, як наслідок, знизити ймовірність їхнього потрапляння під удар. «Все більше створюється враження, що лінія фронту переміщується в повітря», — відзначив представник ООН, констатуючи, що повітряний простір над українськими територіями фактично став зоною бойових дій.
Фінансовий тягар поза бюджетом
Шмале додав, що ситуація створює додатковий фінансовий тягар, який виходить за межі безпосередньої вартості знищених вантажів. Йдеться також про значні витрати на захист персоналу та самої гуманітарної інфраструктури. За його словами, ці додаткові витрати не передбачені в бюджеті ООН на гуманітарну допомогу Україні, який на 2026 рік становить 2,3 млрд доларів. Таким чином, організація змушена шукати додаткові джерела фінансування для забезпечення безпеки своїх операцій в умовах, коли складська логістика перетворилася на зону підвищеного ризику.
Контекст: «найважча зима» та загроза продовольчій безпеці
Раніше в ООН попередили про «найважчу зиму» для України з початку повномасштабної війни. Через триваючі російські удари по енергетичній інфраструктурі мільйони людей можуть залишитися без світла, опалення та води, що за низьких температур загрожує гуманітарною катастрофою. Крім того, в ООН визнали, що атаки Росії на порти та судна створюють пряму загрозу глобальній продовольчій безпеці, яка виходить далеко за межі українського контексту. Сукупність цих факторів робить питання захисту гуманітарних складів та логістичних ланцюгів одним із пріоритетних для міжнародних організацій у 2026 році.
