З травня 2026 року на електронні адреси українських державних органів, силових структур та військових відомств почала надходити хвиля системних звернень, які на перший погляд виглядають як звичайні скарги громадян. Однак детальний аналіз масиву листів виявив ознаки скоординованої інформаційної операції, яку, за даними РБК-Україна, російські спецслужби ведуть під шифром «Почтальон». У ній, як стверджують українські журналісти, задіяні підрозділи інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) збройних сил РФ, ГРУ та ФСБ. Об'єктом атаки в даному випадку стає не масова аудиторія, а сама українська державна система — через легальний механізм прийому звернень громадян.

Єдиний «почерк» сотень листів

Структура надісланих звернень демонструє вражаючу стилістичну уніформність. Після слова «ЗАЯВЛЕННЯ» наводиться опис проблеми та простірний висновок про загрозу державі та суспільству. Далі — стандартна фраза «іншого способу…, окрім як звернутися до вас, у мене немає», а потім ідентичне формулювання: «Керуючись Законом України „Про звернення громадян“, ПРОШУ». Завершується лист переліком вимог до представників влади та проханням письмово повідомити про результат на вказану електронну адресу. Для людей різного віку, професій, з різних регіонів і з принципово різними проблемами така стилістична схожість є аномалією, що вказує на одного або групу авторів.

Чужі імена та чужі поштові скриньки

Ключовий індикатор автентичності, який розсипається в даних листах, — невідповідність між заявленим іменем заявника та контактним поштовим адресом. Так, звернення від імені «Святослава Подленського» було надіслано зі скриньки, зареєстрованої на ім'я «Вери Савельєвої». З тієї ж скриньки надходило заяву від «Станіслава Карпенка». Подібні аномалії повторюються в значній частині масиву, що свідчить про використання зкомпонованих або викрадених персональних даних для створення фіктивних «заявників».

Механіка операції: від бази даних до легального листа

За інформацією РБК-Україна, механіка «Почтальона» побудована навколо цілком легального інструменту — права громадянина звертатися до органів влади в електронній формі. Закон України «Про звернення громадян» не вимагає для такого звернення кваліфікованого електронного підпису: достатньо вказати ім'я, місце проживання, суть питання та контактну адресу. Посадові особи зобов'язані розглянути належним чином оформлене звернення та надати відповідь. На першому етапі операції російські виконавці формують пул «заявників», збираючи персональні дані в відкритих джерелах, витоках баз даних, зламаних акаунтах та документах, раніше переданих громадянами через недостатньо захищені канали. На другому етапі вони відстежують уже існуючі в інформаційному просторі резонансні історії — вибухи складів у Вишневому, знищення АЗС на Сумщині, тиск на підприємства, нібито отруєння Ліндсі Грэма — і використовують їх як основу для підготовки скарг, що не потребують створення складної легенди.

«Раніше переписували дані на кладовищах»

Екс-заступник начальника ГУР МО, генерал-майор Ілля Павленко, характеризує даний метод як класичний розвідувальний прийом, що отримав сучасні цифрові інструменти. «Раніше розвідники їздили по кладовищах і переписували дані померлих, щоб діяти від імені реальних людей. Тепер усю необхідну інформацію росіяни шукають в інтернеті», — пояснює він. За його словами, вербувати сотні людей для написання подібних скарг надзвичайно складно, тому значно простіше використати особу людини без її відома або сконструювати на основі реальних персональних даних правдоподібного заявника, звернення від якого неможливо просто ігнорувати.

Суперечливі дані

Варто зазначити, що детальна атрибуція операції «Почтальон» конкретним структурам — підрозділам ІПСО ЗС РФ, ГРУ та ФСБ — ґрунтується на розслідуванні РБК-Україна. Жодна з російських структур не підтверджує та не спростовує існування подібної операції. Незалежна верифікація участі саме цих відомств на момент публікації не представлена в відкритих джерелах. Крім того, точний обсяг масиву листів, а також повний перелік задіяних державних органів у публічному доступі не розкрито: РБК-Україна вказує на «сотні звернень», однак конкретна цифра не названа. Таким чином, факт скоординованої кампанії, що використовує чужі персональні дані, підтверджується аналізом структури листів, тоді як точна організаційна структура виконавців залишається на рівні журналістського розслідування одного видання.

Що це означає для української держави

Операція «Почтальон» уособлює новий вектор інформаційного тиску: замість впливу на громадську думку через медіа, противник атакує адміністративні ресурси держави, змушуючи її витрачати час і персонал на обробку заздалегідь сфальшованих звернень. Одночасно створюється інформаційний шум навколо резонансних подій, який може ускладнювати реальну роботу слідчих та наглядових органів. Для громадян, чиї дані використовуються без їхнього відома, ситуація ускладнюється тим, що вони можуть бути залучені до «розслідування» за зверненням, якого ніколи не писали. Експерти рекомендують українським держорганам впроваджувати додаткові механізми верифікації електронних звернень та посилену аналітику щодо стилістичних і структурних аномалій у надходжуваних листах.