Український оборонно-промисловий комплекс переживає безпрецедентне зростання: за кілька років повномасштабної війни галузь сформувала власну екосистему, у якій з'явилися профільні асоціації, що координують дії приватних виробників. Однією з таких структур є «Технологічні Сили України» (ТСУ), засновані у 2023 році за ініціативою самих підприємств. В інтерв'ю РБК-Україна виконавча директорка асоціації Анастасія Мішкіна розповіла про роль галузевих об'єднань, суперечку навколо квот бронювання, роботу нового Координаційного центру та перспективи експорту українського озброєння.

Асоціації як голос приватної індустрії

ТСУ, за словами Мішкіної, виникли «знизу»: приватні виробники, що вже були присутні на ринку, консолідувалися, аби їхній голос звучав у діалозі з державою. Асоціація позиціюється як класична галузева структура, незалежна від політичних сил, і веде роботу в кількох напрямках — адвокація галузевих проблем, системна взаємодія з державою та розвиток міжнародного треку для підтримки експортної діяльності. Мішкіна підкреслює, що в Україні діє кілька асоціацій оборонного сектору, проте вони не конкурують, а доповнюють одна одну: у кожного об'єднання своя спеціалізація та ресурсна база. Виробники можуть бути членами кількох асоціацій одночасно, що, за оцінкою Мішкіної, у перспективі призведе до консолідації в одну велику структуру.

Суперечка про бронювання: 95% проти 100%

Одним із ключових питань, що обговорюються галуззю, стала квота бронювання співробітників ОПК від мобілізації. У початковій редакції Кабінет Міністрів пропонував знизити частку заброньованих працівників до 85%, що галузь визнала «абсолютно неприпустимим». Зрештою було ухвалено компромісний показник у 95%, проте асоціації, включаючи ТСУ, заявляють, що не вважають це компромісом і наполягають на збереженні 100% бронювання. «Ці відсотки можна урізати до безкінечності. У наш час оборонну галузь потрібно захищати, давати можливості людям працювати, адже сьогодні є великий попит на людей, попит на масштабування виробництва», — зазначає Мішкіна. За її словами, постійні процедури перепідтвердження критичності та бронювання конкретних співробітників забирають значний час і створюють бюрократичні бар'єри там, де, на думку галузі, необхідне спрощення.

Координаційний центр: нова перешкода чи інструмент?

Паралельно з питаннями квот в Україні запускається Координаційний центр, до якого увійдуть не менше 17 представників різних інституцій. ТСУ розглядає цю структуру як додаткову перешкоду при ухваленні рішень у галузі. Асоціація продовжує роботу з Міністерством оборони, обговорюючи умови перехідного періоду та акцентуючи увагу на необхідності виключити повторне перепідтвердження критичності кожні два місяці. Мішкіна резюмує: «Держава ускладнює те, що, навпаки, варто підтримувати».

Експорт, диверсифікація та повоєнна перспектива

На міжнародному треку асоціації активно працюють над відкриттям експорту українського озброєння та формуванням видимості вітчизняної індустрії за кордоном. Мішкіна зазначає, що українські виробники не планують залишати країну, проте постійно диверсифікують свої потужності. Що стосується повоєнного періоду, у ТСУ переконані: припинення вогню не означає падіння потреби у зброї. Україна, за їхньою оцінкою, має постійно готуватися до можливих нових конфліктів, що робить оборонний сектор стратегічно значущою галуззю економіки на довгострокову перспективу.

Підземні заводи та стійкість галузі

В інтерв'ю також порушується тема створення підземних виробничих потужностей як елемента стійкості ОПК до спроб противника паралізувати цілу галузь української економіки. Мішкіна характеризує дії Росії як спрямовані на зупинку не окремих підприємств, а всієї галузі загалом, що, за її словами, лише підтверджує стратегічну важливість захисту та масштабування виробництва. Асоціація бачить своє завдання в тому, щоб забезпечити галузь не лише адвокатською підтримкою, а й практичними інструментами для розвитку в умовах постійного тиску.