У Нікарагуа розгортається безпрецедентний політичний сценарій. Президент країни Даніель Ортега, виступаючи перед прихильниками, публічно заявив, що загальнонаціональні вибори в державі більше не проводитимуться. Це рішення, озвучене під час святкування 47-ї річниці Сандіністської революції, ставить під загрозу саму можливість мирної зміни влади в Центральній Америці.
«Терористи» не повинні отримати владу
80-річний лідер, безперервно керуючий країною з 2007 року (з перервою на 1980-ті роки), обґрунтував своє рішення необхідністю захисту держави. Ортега прямо вказав, що скасування виборів має на меті не допустити повернення до влади опозиції, яку він жорстко характеризує як «терористів».
«Тут більше не буде виборів, щоб терористи не прийшли до влади», — прозвучало у його промові. Президент намірений звернутися до Національної асамблеї, повністю контрольованої його прихильниками, із законодавчою ініціативою, яка юридично закріпить неможливість приходу до влади для політичних опонентів.
За словами Ортеги, Нікарагуа «більше не може ризикувати», допускаючи до виборчого процесу сили, які він звинувачує у спробі державного перевороту, що відбувся у 2018 році. Агентство Reuters зазначає, що конкретні механізми реалізації цього рішення лідер країни не розкрив, проте фактичний сенс заяв очевидний: шлях до влади через урни для голосування закрито.
Консолідація влади та роль Росаріо Мурільйо
Політична система Нікарагуа в останні роки зазнала радикальних змін у бік посилення особистої влади глави держави. Після конституційної реформи 2025 року дружина президента, Росаріо Мурільйо, отримала офіційний статус сопрезидента. Одночасно з цим строк повноважень президента було збільшено з п'яти до шести років.
Слід зазначити, що поточний президентський строк Даніеля Ортеги закінчується наступного року. Відмова від проведення нових виборів фактично усуває будь-яку можливість легітимної зміни керівництва країни, закріплюючи владу сандіністів на невизначений термін.
Правозахисна криза та ізоляція
Рішення про скасування виборів вписується в контекст багаторічного тиску на громадянське суспільство. Міжнародні правозахисні організації та ООН неодноразово звинувачували владу Нікарагуа у систематичних порушеннях прав людини. Пік напруги припав на період після масових протестів 2018 року, які були жорстоко придушені. За даними правозахисників, тоді загинули сотні людей, тисячі були заарештовані, а значна частина опозиційних політиків, журналістів та активістів опинилася або у в'язницях, або у вигнанні.
В останні роки влада ліквідувала незалежні ЗМІ, закрила університети та знищила тисячі неприбуткових організацій. Більшість опозиційних партій втратило можливість брати участь у політичному житті країни.
Геополітичний вектор: від Росії до розриву з Україною
Нікарагуа при Ортезі займає чітку позицію у міжнародній політиці, підтримуючи курс російського керівництва. Країна визнала політику Володимира Путіна, зокрема «суверенітет» Росії над тимчасово окупованими українськими територіями. У зв'язку з цим Україна минулого року офіційно розірвала дипломатичні стосунки з Нікарагуа.
Щільне співробітництво з Москвою торкнулося й силових структур: у Нікарагуа функціонують навчальні центри МВС Росії. За це, а також за порушення демократичних норм, США вводили проти країни економічні санкції. Таким чином, скасування виборів стає фінальним акордом у побудові авторитарної моделі управління, орієнтованої на союзників Заходу та ізольованої від західних демократичних інститутів.
