У 2026 році площа озонової діри над Антарктикою сягнула 27,1 млн км², що становить приблизно 90% від рекордного показника 2000 року. Як повідомляє пресслужба Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ), це найбільший розмір озонової аномалії за останнє десятиліття. При цьому експерти наголошують: площа — лише одна з характеристик явища, і за сукупністю параметрів поточна ситуація не є катастрофічною.

Як вимірюють озонову діру і що означає «глибина»

Над Антарктикою щороку фіксують ділянку атмосфери, у якій різко знижується загальний вміст озону — газу, що захищає планету від шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Озонова діра переважно існує в період антарктичної весни, що відповідає осіннім місяцям в Україні. Загальну кількість озону в стовпі атмосфери над певною точкою вимірюють в одиницях Добсона (од. Д). За даними НАНЦ, нормальний вміст становить 300–400 од. Д, а «поріг» озонової діри — менше ніж 220 од. Д. Саме тому фахівці звертають увагу не лише на площу аномалії, а й на її «глибину» — ступінь зниження концентрації озону.

Площа рекордна, але концентрація озону не аномальна

Озонометрист 31-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) Сергій Якущенко зазначив, що хоча озонова діра у 2026 році була великою за площею, аномально низьких значень концентрації озону в атмосфері зафіксовано не було. Зокрема, 9–11 жовтня поточного року значення загального вмісту озону сягали 372–374 од. Д, що перебуває в межах нормального діапазону. Таким чином, за значних габаритів аномалії її «глибина» виявилася помірною, що суттєво знижує потенційний вплив на екосистему та здоров’я населення.

Причина — аномально потужний полярний вихор

У НАНЦ констатували, що основною причиною формування великої озонової діри у 2026 році став аномально потужний полярний вихор. Це атмосферне явище створює стійкі умови для руйнування озону в стратосфері: холодні температури всередині вихору сприяють утворенню полярних стратосферних хмар, на поверхні яких відбуваються хімічні реакції за участю хлору та брому, що вивільняються з озоноруйнівних речовин. Саме поєднання цих факторів призвело до розширення аномалії до 27,1 млн км².

Довгострокова тенденція до відновлення зберігається

Попри великі розміри озонової діри у 2026 році, експерти НАНЦ підкреслюють, що довгострокова тенденція до відновлення озонового шару зберігається. Вчені пов’язують це зі скороченням виробництва та використання озоноруйнівних речовин завдяки міжнародним домовленостям — насамперед Монреальському протоколу 1987 року. Водночас фахівці попереджають, що атмосферні умови можуть викликати значні коливання з року в рік, і окремі великі аномалії не скасовують загального позитивного тренду.

Контекст: українські дослідження в Антарктиці

Дані про озонову діру у 2026 році були отримані зокрема завдяки роботі українських полярників на станції «Академік Вернадський». 31-ша Українська антарктична експедиція продовжує багаторічну програму моніторингу атмосфери, включно з вимірюваннями вмісту озону за допомогою озонометрів. Раніше українські дослідники фіксували на станції унікальні атмосферні явища — від «мильних бульбашок» у небі до червонуватих полярних сяйв, а також історичні температурні рекорди, що підкреслює роль України в глобальних кліматичних та атмосферних дослідженнях.