Український паливний ринок переживає епоху великих змін. З зникненням з карти найбільшого гравця — групи «Приват» — вакуум влади миттєво почав заповнюватися новими силами. Держава та приватні підприємці ведуть активну перетасовку активів, змінюючи звичні логотипи на стовпах і трансформуючи саму суть автозаправок.
Держава бере курс на монополію
Лідером нового забігу стала «Укрнафта». Після націоналізації активів та втрати контролю з боку Ігоря Коломойського, компанія перейшла під повний контроль держави. Стратегія проста і ефективна: масштабне поглинання. У 2024–2026 роках під крило «Укрнафти» перейшли мережі Glusco та Shell, а також почалося злиття з U.Go від «Укргазвидобування». В результаті портфель компанії наблизився до 700 станцій.
Для порівняння: до початку повномасштабного вторгнення група «Приват» володіла близько 1500 АЗС. Втративши власну сировину та Кременчуцький НПЗ, імперія Коломойського рухнула. Мережі ANP та «Авіас» припинили роботу на початку 2025 року, залишивши багатьох власників паливних талонів з порожніми кишенями. Експерти називають головною причиною крах логістики та неможливість швидко перестроїти імпорт.
Висхідна UPG та виживання гігантів
Хто ж став головним бенефіціаром чужої біди? Безумовно, компанія UPG Володимира Петренка. За неповний рік мережа зросла у шість разів, поглинувши понад 570 об'єктів колишніх АЗС «Привата». Зараз UPG нараховує понад 650 станцій у 21 регіоні, активно проводячи ребрендинг та впроваджуючи нові стандарти сервісу.
Тим не менш, старі гравці не здаються. Мережа OKKO Віталія Антонова зберігає позиції в преміум-сегменті, диверсифікуючи бізнес від агрохолдингів до гірськолижних курортів. WOG, переживши смерть співзасновника та корпоративні війни, змінила власників, але залишилася в топі. Також на ринку впевнено почувають себе «БРСМ-Нафта», AMIC та Parallel.
Борщ замість бензину: нова економіка АЗС
Сучасна заправка — це вже не просто колонка з бензином. Розрив у цінах між преміум-мережами та дискаунтерами в Україні величезний. Тоді як «Укрнафта» стала ціновим орієнтиром, продаючи паливо з мінімальною націнкою, дискаунтери на кшталт «БРСМ-Нафта» та Marchal утримують низькі ціни, іноді за рахунок сумнівної оптимізації податків або якості палива.
Оскільки прибуток від продажу літра бензину становить всього 3–5 гривень, бізнес шукає нові джерела доходу. Тепер АЗС конкурують кухнями. UPG запускає власні бургерні, WOG розвиває кавову культуру, а на деяких станціях можна скуштувати борщ від Клопотенко або купити гранатове вино. В умовах повної залежності від імпорту та світових цін на нафту, саме сервіс та їжа стають тим самим «якорем», який утримує клієнта.