Ситуація з паливом у Росії та на окупованих територіях України різко загострилася. Якщо ще недавно дефіцит бензину був локальною проблемою, то тепер обмеження на продаж пального торкнулися не лише Криму, а й найбільших міст РФ — Москви та Санкт-Петербурга.

Причиною стали масштабні удари українських дронів по нафтопереробних заводах (НПЗ). За даними Bloomberg, лише за травень Україна завдала не менше 30 ударів по нафтових об'єктах, атакувавши 8 із 10 найбільших підприємств галузі. Акцент змістився на установки вторинної переробки, ремонт яких через санкції став особливо складним і дорогим.

Крим: бензин тільки за талонами

Найгостріша ситуація склалася в окупованому Криму. З 31 травня 2026 року влада півострова ввела талонну систему продажу бензину. У Севастополі ситуація дійшла до критичної точки: напередодні було оголошено про тимчасове припинення продажу пального для цивільних осіб. Заправками можуть користуватися лише оперативні служби.

На півострові спостерігаються багатокілометрові черги. Окупаційна влада намагається боротися з дефіцитом, вводячи ліміти. Наприклад, на Луганщині обмежили видачу бензину А-92, А-95 та дизельного пального до 20 літрів на одну особу на добу, пояснюючи це «значним збільшенням попиту».

Ліміти дійшли до Москви та Петербурга

Проблеми з паливом перестали бути виключно регіональними. У Москві та Московській області мережа АЗС «Одинцівська регіональна паливна компанія» (ОРТК) ввела жорсткі квоти: в одні руки відпускають максимум 60 літрів бензину та 100 літрів дизеля.

У Санкт-Петербурзі та Ленінградській області аналогічні заходи прийнято на заправках мережі «Киришіавтосервіс». У прикордонних Білгородській та Курській областях на АЗС «Роснефті» перестали продавати бензин у каністри, а на Курсьщині діє обмеження в 20 літрів на А-95. Газета «Коммерсантъ» також повідомляє про різкий ріст цін на столичних заправках через ускладнення логістики.

Думка експертів: кризис чи тимчасові труднощі?

Попри панічні настрої, директор спеціальних проектів у НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев у коментарі РБК-Україна стверджує, що говорити про глобальний паливний колапс у РФ поки що рано.

«У них все добре з бензином. Жодного кризису в Російській Федерації немає. Всіх нафтопродуктів достатньо для задоволення всіх потреб», — заявив експерт. На його думку, локальна проблема в Криму пов'язана з тим, що українські дрони фактично перерізали логістичні ланцюжки, що з'єднують півострів із материком.

Рябцев пояснює, що обмеження в Москві та Петербурзі — це тимчасове «відлуння» після ударів по місцевих НПЗ. Після атаки завод зупиняється на 2–3 тижні для оцінки збитків та ремонту, що створює паузу у відвантаженнях. «Виходить так, що угоди підписані, а бензовоз АЗС все ще чекає, тому що відвантаження заборонили військові», — наводить приклад фахівець.

Заборона експорту та стратегія РФ

У відповідь на ситуацію російський уряд ужорстив контроль над ринком. З 1 червня введено заборону на вивіз авіаційного гасу строком на пів року — до 30 листопада 2026 року. Експерт припускає, що це рішення продиктоване як політичними причинами (бажання завдати шкоди європейським перевізникам), так і зростанням власних потреб РФ.

Рябцев закликає не сприймати публікації про «паливний колапс» за чисту монету. На його думку, обсяг переробки нафти в Росії дійсно скоротився до рівня кризису 2009 року, але запасів нафтопродуктів у країни-агресора все ще достатньо. Заборона експорту бензину та обмеження для посередників — це традиційна практика, яку Москва застосовувала і до початку повномасштабної війни для внутрішнього балансу.