2 липня в Каменці Черкаської області сталося подія, яка вже стала предметом широкого обговорення: із центрального парку міста демонтували пам'ятник Олександру Пушкіну. Монумент, що стояв в одному з найвідвідуваніших місць, було знято з постаменту та переміщено на охоронювану територію — не знищено, а тимчасово збережено.
Рішення заповідника та законність процедури
Демонтаж відбувся за рішенням Каменського державного історико-культурного заповідника, на балансі якого перебував пам'ятник. Згідно з офіційними даними, процедура була проведена в суворій відповідності до законодавства України. Об'єкт не був утилізовано — його передали на безоплатне тимчасове зберігання за спеціальним договором. Це означає, що монумент фізично існує, але більше не перебуває у публічному просторі.
Чому пам'ятник втратив статус?
Ключовим фактором стало рішення Міністерства культури України: пам'ятник Пушкіну не було внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Таке рішення було прийнято за поданням управління культури Черкаської обласної військової адміністрації та на основі рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
Причина — підпадання монумента під дію закону про деімперіалізацію публічного простору. Втрата офіційного статусу пам'ятки культурної спадщини автоматично зробила можливим його демонтаж з публічної території. Таким чином, юридична процедура стала вирішальним фактором, а не політична воля чи тиск громадськості.
Дискусія навколо пам'ятника: від протестів до червоної фарби
Питання долі пам'ятника Пушкіну в Каменці залишалося дискусійним вже кілька років. Ще у 2024 році мер міста Володимир Тірон зазначав, що значна частина місцевих жителів виступала проти знесення монументу. Однак паралельно з цим пам'ятник ставав об'єктом регулярних протестів.
Особливо резонансним стала подія грудня 2024 року, коли невідомі облили монумент червоною фарбою. Директор літературно-меморіального музею Олександр Мушта тоді прокоментував інцидент як «нагадування про необхідність очищення публічного простору від символів імперської спадщини». Цей випадок став одним із каталізаторів остаточного рішення про демонтаж.
Контекст: Мазепа замість Леніна — нова символіка Києва
Подія в Каменці не ізольована — вона вписується у ширший контекст змін у публічному просторі України. 28 червня президент Володимир Зеленський відкрив бюст Івана Мазепи в Києво-Печерській лаврі та анонсував встановлення повноцінного пам'ятника гетьману на перетині Хрещатика та бульвару Шевченка — там, де раніше стояв монумент Леніну.
Раніше Київська міська державна адміністрація представила проект облаштування цього місця як безбар'єрного громадського простору з великим фонтаном. Ідея викликала критику з боку багатьох киян та публічних осіб, які вважали, що місце потребує не просто благоустрою, а символічного наповнення, відповідного новій національній ідентичності.
Що далі? Доля пам'ятника та громадська реакція
На даний момент пам'ятник Пушкіну перебуває на охоронюваній території. Його подальша доля — питання часу та можливих змін у законодавстві чи громадському запиті. Поки ж він залишається у статусі тимчасово зберіганого об'єкта, що залишає можливість для його майбутнього повернення — або в інше місце, або після перегляду його культурного значення.
Громадська реакція розділилася: одні бачать у демонтажі закономірний крок у процесі деімперіалізації, інші — втрату важливого культурного символу. Але факт залишається фактом: пам'ятник більше не стоїть у центрі Каменки, і ця зміна вже стала частиною нової історії міста.
