В останні дні в соціальних мережах і телеграм-каналах обговорюється резонансна справа з практики військово-лікарських комісій України. На фотографіях, що облетіли мережу, зафіксована права кисть чоловіка, у якого ампутувані три пальці — вказівний, середній та безіменний. Попри очевидну важкість травми, висновок ВЛК визнав громадянина придатним до служби. Це спричинило шок у суспільстві: як людина без ключових пальців на ведучій руці може виконувати бойові завдання, стріляти або обслуговувати техніку?
Юридична сутність: що говорить стаття 62 Розкладу хвороб
Щоб зрозуміти причину цього «парадоксу», необхідно відкинути емоції й звернутися до сухих формулювань нормативних актів. Згідно з Наказом Міноборони України № 402 (зі змінами за Наказом № 262), який регулює військово-лікарську експертизу, оцінка придатності будується не на суб'єктивній «зручності» людини, а на суворих анатомічних критеріях. Зокрема, стаття 62, що стосується дефектів кисті та пальців, чітко розмежовує ступені порушень.
Для отримання статусу «непридатний з виключенням з військового обліку» (пункт «а») необхідна наявність більш важких дефектів. До них належать: повна відсутність кисті, відсутність трьох пальців на обох руках одночасно, відсутність чотирьох пальців на одній руці або відсутність першого (великого) та другого (вказівного) пальців на обох руках. Саме ці критерії визначають повну втрату функціональності в контексті військового обліку.
Чому права рука не врятує від мобілізації
У суспільній свідомості вкорінився міф: раз рука права («робоча»), то вимоги до неї мають бути вищими. Однак у розглядуваному прецеденті у чоловіка відсутні три пальці, але лише на одній руці, при цьому збережено великий палець. Згідно з методологією ВЛК, роз великий палець на місці і може протиставлятися мізинцю, кисть зберігає мінімальну функцію захоплення. Це класифікується як «помірне порушення функцій однієї кінцівки» (пункти «б»/«в»), що робить людину формально придатною до служби, але з жорсткими обмеженнями.
Протирічливі дані
Тут виникає головний конфлікт між юридичною логікою та здоровим глуздом. З одного боку, державна машина діє строго в межах інструкцій: наявність залишкової функції захоплення (утримувати ручку, документи, легкі предмети) дозволяє кваліфікувати травму як не виключає служби. З іншого боку, для цивільного суспільства очевидно, що відсутність трьох пальців на правій руці — це важка травма, що виключає можливість ефективного використання стрілецької зброї або виконання польових завдань. Саме цей розрив між реальним життям і бюрократичними інструкціями створює відчуття несправедливості.
Куди направляют служити з такою травмою
Важливо зазначити, що вердикт ВЛК в даному випадку не означає відправлення на передову. Згідно з законом, призовника з подібним діагнозом категорично не мають права направити в штурмові підрозділи, стрілецькі роти або до гранатометів. Його місце служби — це тилове забезпечення: чергування на КПП в глибокому тилу, робота з документацією в ТЦК або штабах, а також служба на складах логістики, де не вимагається дрібна моторика обох рук. Водночас сам факт призову на службу, хоча й в тил, для багатьох залишається неприйнятним.
Порядок оскарження та права громадян
Поки Наказ № 262 діє в чинній редакції, подібні випадки повторюватимуться. Громадянам, які не згодні з рішенням первинної ВЛК, залишається захищати свої права через вищі інстанції. Основним механізмом захисту є звернення до Центральної військово-лікарської комісії або подання адміністративного позову до суду. Саме через ці канали можна оскаржити коректність оцінки ступеня порушення функцій кисті та домогтися зміни категорії придатності.
