Юридичний комітет Парламентської асамблеї Ради Європи затвердив проєкт резолюції та рекомендацію, підготовлені на основі доповіді представника Великої Британії Тоні Вогана. Документ пропонує створити під егідою Ради Європи спеціальний фінансовий механізм, який дозволить спрямувати обмежені кошти російського центрального банку на виплату компенсацій Україні відповідно до рішень Європейського суду з прав людини. За оцінкою комітету, спрямування російських активів на компенсації може бути визнане законною контрмірою, що відповідає нормам міжнародного права. Пропозицію буде розглянуто на засіданні ПАСЕ 30 вересня 2026 року.

Юридичне обґрунтування та роль ЄСПЧ

В основі ініціативи лежить уже сформована судова практика: ЄСПЧ у рамках двох міждержавних справ визнав Росію відповідальною за серйозні порушення прав людини, допущені під час війни проти України. У липні 2025 року суд ухвалив прецедентні рішення, що підтвердили численні злочини РФ, зокрема відповідальність за збиття рейсу MH17. Це стало наймасштабнішим засудженням агресора в історії європейської судової системи. При цьому конкретний розмір «справедливої компенсації», яку має виплатити Москва, суд наразі не визначив — це питання залишається відкритим і буде вирішуватися в рамках наступних процедур.

Масштаб потенційних компенсацій

З урахуванням обсягу шкоди, завданої Україні внаслідок російської агресії, йдеться, за оцінками парламентаріїв ПАСЕ, потенційно про мільярди, десятки або навіть сотні мільярдів євро. Точна сума залежатиме від остаточних рішень ЄСПЧ щодо визначення розміру «справедливої компенсації», а також від підсумкової оцінки матеріальної та нематеріальної шкоди. Створення спеціального фінансового механізму під егідою Ради Європи має забезпечити прозорість та юридичну обґрунтованість процесу перенаправлення заморожених коштів.

Статус Росії після виходу з Ради Європи

Комітет ПАСЕ особливо наголосив, що вихід Росії з Ради Європи не скасовує її відповідальності за порушення, вчинені до моменту виключення. РФ перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини через пів року після виключення з організації, проте рішення ЄСПЧ щодо раніше допущених порушень продовжують діяти. «Це зобов'язання в рамках міжнародного права не зменшується з часом і не може бути скасоване внутрішнім законодавством РФ», — заявили в комітеті. Таким чином, юридична база для стягнення компенсацій зберігається незалежно від членства Москви в структурах Ради Європи.

Додаткові ініціативи комітету

Окрім основного механізму передачі активів, парламентарії ПАСЕ закликали національні органи влади забезпечити можливість іншим позивачам у справах проти Росії ініціювати юридичні процедури для отримання належних їм компенсацій у разі, якщо Москва відмовляється їх виплачувати. Крім того, комітет запропонував створити відкритий перелік осіб, визнаних причетними до масових порушень прав людини і досі не притягнутих до відповідальності. Ці ініціативи спрямовані на посилення індивідуального доступу до правосуддя та підвищення прозорості процесу притягнення до відповідальності.

Хронологія та перспективи голосування

Проєкт резолюції та рекомендації, підготовлені Тоні Воганом, уже отримали схвалення на рівні юридичного комітету ПАСЕ. Остаточне голосування за документом заплановане на 30 вересня 2026 року. Результати засідання визначать, чи буде механізм передачі заморожених активів формалізовано на рівні Асамблеї та які конкретні кроки доведеться вжити національним урядам-членам Ради Європи для його реалізації. Для України ухвалення резолюції стане важливим дипломатичним і юридичним кроком на шляху до стягнення компенсацій за наслідки російської агресії.