Телекомпанія CNN опублікувала результати масштабного журналістського розслідування, яке розкриває широкомасштабну схему вербування іноземних громадян для участі у російсько-українському конфлікті. У центрі уваги опинилися сотні жителів Перу та інших країн Латинської Америки, яких залучили до Росії під виглядом працевлаштування, але фактично вони опинилися втягнутими у бойові дії.

Механізм обману: від вакансій у TikTok до військових контрактів

Згідно з даними розслідування, що базуються на інтерв'ю з родичами потерпілих та аналізі цифрових слідів у соціальних мережах, організатори схеми цілеспрямовано орієнтуються на соціально вразливі верстви населення країн Глобального Півдня. Віртуальна реклама пропонує привабливі умови, які важко ігнорувати в умовах економічної нестабільності.

Пропонувані вакансії звучать мирно та привабливо: кухар, водій, співробітник служби безпеки. Умови праці, описані в оголошеннях, виглядають заманливо:

  • Заробітна плата: від $2000 на місяць — сума, що значно перевищує середні доходи в регіоні проживання шукачів роботи.
  • Соціальний пакет: оплата трансферу, медичне страхування та компенсація витрат на оформлення візи.
  • Юридичні преференції: обіцянка надання громадянства Російської Федерації у спрощеному порядку.

Однак реальність виявляється суворішою. Процесуальний обман відбувається на етапі верифікації документів у спеціалізованих центрах відбору, розташованих, наприклад, у Московській та Тульській областях. Через відсутність нотаріально завіреного перекладу документів іспанською мовою та незнання шукачами роботи норм російського законодавства, замість трудових договорів вони підписують типові контракти на проходження військової служби строком від одного року.

Реакція держав та правові наслідки

Випадки залучення іноземних громадян до участі у збройному конфлікті на боці РФ раніше фіксувалися дипломатичними місіями Непалу, Індії, Куби та Сомалі. Уряди низки країн Латинської Америки та Азії вже почали приймати дзеркальні законодавчі заходи, спрямовані на криміналізацію найманництва та посилення контролю за виїздом громадян за специфічними робочими візами.

Влада Перу, громадяни якої стали об'єктом уваги розслідування CNN, вже почала перевірку каналів рекрутингу та випустила консульські попередження. Генеральна прокуратура країни проводить розслідування діяльності приватних агентств працевлаштування в Лімі. У Непалі введено заборону на видачу дозволів на роботу в РФ, а на Кубі заарештовано учасників мереж торгівлі людьми та вербувальників.

Правовий тупик та статус найманців

Російська сторона традиційно підкреслює, що всі іноземні громадяни вступають до лав Збройних сил РФ виключно на добровільних засадах. Однак, згідно з федеральним законодавством, розірвання вже підписаного військового контракту в односторонньому порядку в період дії указу про часткову мобілізацію юридично неможливе. Спроба втечі тягне за собою кримінальну відповідальність за дезертирство або самовільне залишення частини.

З точки зору міжнародного права ситуація для таких бійців критична. Згідно зі статтею 47 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій, особи, які не є громадянами держави-сторони конфлікту та приймають безпосередню участь у бойових діях з метою отримання особистої вигоди, можуть бути кваліфіковані як найманці. Це позбавляє їх права на статус військовополоненого при затриманні, залишаючи їх без міжнародного правового захисту.