19 серпня 2026 року в українському суспільстві обговорюється одна з наймасштабніших соціальних реформ за останнє десятиліття. Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев у інтерв'ю виданню РБК-Україна озвучив амбітні плани уряду щодо перебудови пенсійної системи. Ключова мета, яку він визначив як «завдання номер один» для кабміну та пряму директиву президента, — підвищення мінімальної пенсії до рівня 6–7 тисяч гривень. Для реалізації цього плану пропонується кардинально змінити формулу нарахування виплат та впровадити повноцінний накопичувальний рівень.

Зміна формули та відмова від «кланових» привілеїв

Гетманцев критично оцінив спроби реформування пенсійної системи за останні 15 років, назвавши їх «напівмірними». На його думку, чинна формула нарахування містить механізми, через які громадяни втрачають до 20% належної їм суми, а індексація прив'язана до застарілої бази 2017 року, що робить виплати неадекватними поточним економічним реаліям. Нова модель передбачає жорстку прив'язку розміру пенсії до зростання середньої заробітної плати в країні. Це дозволить досягти коефіцієнта заміщення не менше 40%, тобто пенсія становитиме суттєву частину від попереднього доходу людини.

Політик також попередив, що реформа буде непопулярною для певних груп. «Непопулярна вона лише для тих, хто втратить спецпенсії та «кланові» привілеї», — наголосив депутат. Це вказує на те, що в рамках реформи планується перегляд пільгових виплат для держслужбовців та інших категорій, які мають особливий статус, на користь вирівнювання умов для всіх громадян.

Механіка накопичувального рівня та захист від інфляції

Другим стовпом реформи стає впровадження накопичувального рівня. Гетманцев запропонував конкретну модель софінансування: якщо працівник перераховує 1% від зарплати на накопичувальний рахунок, держава додає ще 1% (загалом 2%); якщо працівник платить 2%, держава подвоює цю суму (загалом 4%). Такий механізм має стимулювати громадян до довгострокового планування свого майбутнього.

Особлива увага в законопроєкті приділена захисту заощаджень. Недержавні пенсійні фонди (НПФ) мають отримати чіткі гарантії захисту від інфляції, щоб накопичення громадян не знецінювалися з часом. Законопроєкт, що регулює ці питання, вже підготовлений і перебуває на стадії обговорення. Це критично важливо для відновлення довіри населення до фінансових інституцій після кризових періодів.

Інвестиція «довгих грошей» у житлове будівництво

Одним із найінноваційніших пропозицій Гетманцева стало використання коштів пенсійних фондів для розвитку будівельної галузі. «Довгі гроші», залучені на 20–30 років, пропонується спрямувати на програму будівництва мільйона квартир. Це рішення має вирішити одразу дві проблеми: забезпечити інвестиційну дохідність пенсійних фондів та вирішити житловий питання для соціально незахищених верств населення.

Програма передбачає будівництво якісного житла вартістю 30–50 тисяч доларів, яке буде доступним учителям, медикам, військовим та багатодітним сім'ям. Умови покупки включають розстрочку на 25 років під 3% річних. Раніше міністр соціальної політики Денис Улютин підтверджував, що реформа базуватиметься на трирівневій системі, що охоплює солідарні виплати, професійні пенсії та особисті накопичення, що повністю відповідає заявленій стратегії.