Міністерство оборони США ініціювало безпрецедентний аудит своєї військової інфраструктури на Близькому Сході. Масштабна перевірка стала реакцією на значні пошкодження, отримані в ході недавнього прямого конфлікту з Іраном, а також необхідність перегляду оборонної стратегії в умовах підписаного тимчасового перемир'я. Згідно з даними The Wall Street Journal, Пентагон змушений визнати, що попередня модель дислокації сил у регіоні Перської затоки стала економічно недоцільною та вразливою.

Зруйнування та плани модернізації

Розсекречені дані супутникового моніторингу та звіти Національної комісії з майбутнього ВМС США фіксують суттєву деградацію опорної мережі американської армії. Епіцентром кризи став об'єкт Naval Support Activity (NSA) Bahrain у Бахрейні, де базується штаб П'ятого флоту. Внаслідок ракетних ударів та атак дронів було виведено з ладу будівлю командного центру, щонайменше дванадцять допоміжних будівель та два термінали супутникового зв'язку.

Пентагон вже підготував план радикальної перебудови, який включає три ключові напрямки:

  • Модернізація в Бахрейні: Відновлення штабу проводитиметься за новими стандартами. Основні вузли управління планується перенести в підземні захищені бункери для уникнення повторних втрат.
  • Скорочення присутності в Кувейті та Саудівській Аравії: Через колосальну вартість забезпечення протиракетної оборони керівництво Міноборони розглядає закриття ряду баз, включаючи Camp Buehring у Кувейті.
  • Мінімізація в Іраку та Сирії: Розподілені бази переводяться в режим консервації або мінімального технічного присутності, щоб знизити ризики для особового складу від атак недержавних угруповань.

Фінансовий запит та дипломатична криза

Міністр оборони США Піт Хегсет вже направив до Конгресу запит на виділення термінового фінансування в розмірі близько 80 мільярдів доларів. Ці кошти необхідні для покриття дефіциту оборонних засобів та стабілізації логістичних ланцюжків після нанесених ударів.

Паралельно з військовою перегрупуванням фіксується охолодження відносин між Вашингтоном та Ер-Ріядом. Напруженість загострилася після відмови Саудівської Аравії надати своє повітряний простір для прольоту американської авіації в ході активної фази конфлікту. Символом цієї кризи стало турне держсекретаря Марко Рубіо: він відвідав ОАЕ, Кувейт та Бахрейн, але не здійснив офіційного візиту до Саудівської Аравії, обмежившись робочою зустріччю на полях саміту в Манамі.

Ісламабадський меморандум та суперечки за Ормуз

Політична ситуація ускладнюється невизначеністю навколо Ісламабадського меморандуму, підписаного 17 червня 2026 року Дональдом Трампом та Масудом Пезешкіаном. Документ закріпив 60-денне перемир'я та відновлення судноплавства, але викликав критику в Ізраїлі та серед частини американського естаблішменту через відсутність гарантій щодо ядерної програми Ірану.

Особливу напругу викликає питання свободи судноплавства. Дональд Трамп на платформі Truth Social звинуватив Іран у спробах встановити несанкціоновані мита на прохід суден через Ормузьку протоку. Однак такі дії суперечать міжнародному праву. Згідно зі статтею 38 Конвенції ООН з морського права 1982 року, у протоках, що використовуються для міжнародного судноплавства, усі судна користуються правом транзитного проходу, який не може бути призупинений або обумовлений введенням односторонніх фінансових навантажень. Вашингтон, у свою чергу, заявив, що забезпечуватиме свободу навігації в односторонньому порядку.