У коридорах влади США розгорілася дискусія щодо можливого військового втручання на Кубі. За даними телеканалу CBS News, Пентагон у останні тижні розглядає кілька сценаріїв силових дій, включаючи висадку на острові тисяч бійців елітної 101-ї повітрянодесантної дивізії. Попри активне обговорення планів, остаточне рішення про проведення операції поки не прийнято.

Розвідувальні дані та загрози безпеці

Імпульс до перегляду стратегії щодо Гавани дали розвідувальні дані. У Вашингтоні обурені тим, що Куба придбала понад 300 безпілотних літальних апаратів. Експерти побоюються, що ці дрони можуть бути використані для ударів по американській базі в Гуантанамо, кораблям флоту США, а також по території штату Флорида.

Міністр оборони Піт Хегсет раніше прямо попереджав: будь-які спроби Гавани отримати озброєння, що становить загрозу для Сполучених Штатів, стануть причиною прямої конфронтації.

Пріоритети та альтернативи

Попри розробку військових планів, співрозмовники CBS News зазначають, що реалізація операції в найближчій перспективі малоймовірна. Основні сили та ресурси Пентагону зараз залучені до відновленої війни проти Ірану. Крім того, адміністрація президента Дональда Трампа віддає перевагу досягненню зміни влади на Кубі через економічні та дипломатичні важелі.

Держсекретар Марко Рубіо неодноразово заявляв, що Вашингтон зацікавлений у появі в Гавані технократичного уряду, готового до реформ. Однак 11 липня він визнав, що чинне керівництво країни та його «корумпована еліта» не змінюють курс, залишаючись вірними марксистській ідеології та утримуючи тотальний контроль над державою.

Тиск та ультиматуми

З поверненням Дональда Трампа до Білого дому тиск на острів значно посилився. США знову включили Кубу до списку держав-спонсорів тероризму. У січні 2026 року американський лідер ввів режим надзвичайної ситуації, посилаючись на загрозу національній безпеці, та організував енергетичну блокаду. У травні кубинська влада була змушена визнати критичний стан національної енергосистеми.

У травні на Кубу з візитом прибув директор ЦРУ Джон Реткліфф. Він пообіцяв розширення співпраці в обмін на глибокі реформи, а також продемонстрував кубинській стороні приклад ефективності американських спецслужб, нагадавши про операцію з захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро.

Реакція Гавани

Вашингтон наміряється домогтися зміни влади на Кубі до кінця 2026 року, повідомляє The Wall Street Journal. Трамп неодноразово заявляв про неминучий крах кубинського режиму, обіцяючи зайнятися цим питанням після завершення дій проти Ірану.

Президент Куби Мігель Діас-Канель відповів на загрози рішучим заявою. Він підкреслив, що країна готова до опору в разі вторгнення. «Ми будемо битися, ми будемо захищатися, і якщо нам судилося падати в бою, то померти за Батьківщину — означає жити», — заявив кубинський лідер.