Останніми тижнями представники Пентагону на двосторонніх зустрічах звернулися до низки країн НАТО з проханням пом'якшити публічну риторику щодо Росії. За даними Reuters, отриманими від кількох поінформованих співрозмовників, серед держав, які отримали такі сигнали, — Литва, Латвія та Естонія. У Вашингтоні аргументували це тим, що окремі заяви європейських лідерів та посадовців, за їхньою оцінкою, підривають безпеку континенту. При цьому, як зазначають джерела, невідомо, чи були аналогічні повідомлення передані урядам інших європейських країн.

Заклик до стриманості та роль Елбріджа Колбі

Однією з ключових фігур, які передавали сигнал європейським партнерам, названо керівника відділу політики Пентагону Елбріджа Колбі, котрий також бере участь у поточному перегляді чисельності американських військ у Європі. За словами одного зі співрозмовників агентства, Колبي в нещодавній розмові з представником однієї з балтійських країн заявив, що Європі не слід «дратувати» росіян. Як приклад, який американська сторона визнала контрпродуктивним, він навів публічні заяви європейських політиків про те, що Росія «загнана в кут, як щур». Окремо повідомляється, що на недавній зустрічі Пентагон закликав естонську делегацію бути «стриманою» у своїх висловлюваннях.

Тон повідомлень та реакція європейських столиць

Жоден зі співрозмовників агентства не стверджував, що зауваження американської сторони висловлювалися в конфронтаційній манері. За словами одного з європейських чиновників, поради Пентагону були висловлені в дружньому тоні, проте саме це викликало здивування у європейських партнерів: для низки столиць неочікуваною стала сама рекомендація Вашингтона стримувати публічні оцінки загрози. Таким чином, усередині альянсу, по суті, обговорюється питання про те, яка мова є допустимою в публічній дискусії про російську політику.

Контекст: заяви лідерів напередодні

Заклик Пентагону пролунав на тлі серії резонансних висловлювань європейських та російських керівників. Днями Володимир Путін заявив, що Росія готова до війни з Європою, але «не хоче» конфлікту, при цьому Москва, за його словами, «підтримує будь-які кроки» щодо відновлення відносин із європейськими країнами. Міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг, зі свого боку, заявив, що Британія повинна посилити оборону і підготуватися до можливої війни з РФ уже до 2030 року. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц застеріг країни ЄС від самозаспокоєння, вказавши, що, за його оцінкою, Росія прагне не лише поразки України, а й підриву демократії в Європі. Глава польського уряду Дональд Туск попереджав про можливу найближчим часом серйозну ескалацію в гібридній війні Росії проти Європи.

Що це означає для альянсу

Ситуація, про яку повідомляють джерела, вказує на те, що всередині НАТО обговорюється не лише військова, а й інформаційно-риторична лінія щодо Росії. Для Вашингтона, за повідомленнями, пріоритетом є уникнення формулювань, які, з його погляду, можуть бути використані як привід для подальшої ескалації. Для балтійських країн, навпаки, жорстка публічна оцінка загрози залишається частиною національної та альянсової політики безпеки. Поки обидві сторони, судячи з доступних даних, зберігають дипломатичний тон, але розбіжність в оцінці допустимої риторики стає помітним елементом внутрішньоальянсового діалогу.