В Абу-Дабі завершився другий день тристоронніх переговорів між делегаціями України, США та Росії, які стали першими у такому форматі з лютого 2026 року. Перший день зустрічі тривав близько 4,5 години, другий — дві. Українську делегацію очолив Рустем Умєров, російську — помічник президента Володимир Мединський, а американську представляли посланці президента Стів Віткофф та Джаред Кушнер. За підсумками двох днів сторонам вдалося досягти ключової домовленості — про підготовку масштабного обміну військовополоненими, який, за словами президента Володимира Зеленського, може відбутися у форматі «1000 на 1000» або «1500 на 1500».

«Жорсткі» переговори та червоні лінії Москви

Учасник української переговорної команди, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія охарактеризував дводенні консультації як «жорсткі», пояснюючи це суворими директивами російської делегації, які, за його словами, не залишали простору для домовленостей. За даними джерел РБК-Україна, російська сторона відмовилася обговорювати припинення вогню, територіальні питання, енергетику та безпеку в Чорному морі, наполягаючи на поверненні до своїх вимог щодо безпеки від грудня 2021 року. Тоді Росія, зокрема, вимагала припинити розширення НАТО та обмежити військову співпрацю Північноатлантичного альянсу з Україною.

Позиція Кремля: нерозширення НАТО та «пакти про ненапад»

Спікер Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росії «недостатньо» усних запевнень щодо нерозширення НАТО на схід, і натякнув, що цей момент має бути закріплений на папері. Представник МЗС РФ Олексій Дробінін повідомив, що Росія припускає укладення так званих «пактів про ненапад» з окремими країнами НАТО. Ці заяви задають рамку, в якій Москва готова обговорювати гарантії безпеки, але не готовність до компромісів щодо інших тем врегулювання.

Візит американських посланців до Москви та Дубліна

Після Абу-Дабі Віткофф та Кушнер вирушили до Москви, де 12 листопада близько трьох годин зустрічалися з Володимиром Путіним; у розмові також брали участь Мединський, представник Кремля Кирило Дмитрієв та помічник президента Юрій Ушаков. Путін заявив про готовність організувати гуманітарну місію в Костянтинівці за прикладом Олешок і повторив твердження про «контроль» російських військ над містом. Він також підкреслив, що присутність іноземних військ в Україні після досягнення миру є неприйнятною для Москви, а у разі їх розміщення вони стануть «законною ціллю» російської армії, після чого війна відновиться. Крім того, Путін виступив проти створення «сірих зон» між Україною та РФ, заявивши, що єдиною лінією розмежування має бути державний кордон.

Підсумки для Києва та роль Європи

Віткофф на зустрічі в Кремлі назвав майбутній обмін полоненими прогресом у врегулюванні та повідомив, що передасть Зеленському інформацію про контакти з Путіним. Кушнер заявив, що США почали обговорювати з європейськими партнерами архітектуру безпеки на континенті. Пізно ввечері 12 листопада американські посланці зустрілися в Дубліні з Володимиром Зеленським, який підтвердив, що головним результатом стало узгодження найбільшого з початку повномасштабної війни обміну військовополоненими, а також активніше залучення Європи та підготовка нових багатосторонніх зустрічей. Питання участі європейських партнерів стало одним із ключових: в Абу-Дабі паралельно тристоронній зустрічі проходили окремі консультації України, США та європейських партнерів — представників НАТО, Єврокомісії, Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії, до яких російська делегація не долучалася. Україна та європейські партнери наполягають на подальшій участі Європи у безпосередніх зустрічах за участю РФ, а новий раунд переговорів очікується вже наступного тижня.