Постійна палата третейського суду в Гаазі винесла історичне остаточне рішення за позовом українського ПриватБанку проти Російської Федерації. Міжнародний арбітраж зобов'язав російську сторону виплатити понад 327 млн доларів як компенсацію за незаконну експропріацію активів фінустанови на тимчасово окупованому Кримському півострові. Цей вердикт ставить крапку в багаторічному протистоянні, яке тривало з моменту анексії регіону у 2014 році.

Передісторія та суть юридичного конфлікту

До весни 2014 року ПриватБанк володів розгалуженою мережею відділень, великою нерухомістю, ліквідним кредитним портфелем та суттєвими коштами на території Автономної Республіки Крим. Після встановлення контролю над півостровом російська влада фактично експропріювала це майно, позбавивши український банк можливості керувати своїми інвестиціями. У відповідь на це керівництво фінустанови у 2015 році ініціювало масштабний арбітражний процес проти РФ, спираючись на норми двосторонньої угоди про захист інвестицій, укладеної ще у 1998 році.

Етапи судового марафону та позиція Гааги

Юридична боротьба супроводжувалася серйозним опором з боку відповідача. На початкових етапах міжнародний арбітраж визнав захоплення кримських активів незаконним. Намагаючись оскаржити це, у 2019 році Росія звернулася до Апеляційного суду Гааги, який у 2022 році повністю відхилив скарги російської сторони. Подальша апеляція до Верховного суду Нідерландів у 2024 році також закріпила законність проміжних рішень, закривши можливості для подальших маневрів з боку Москви та дозволивши арбітражу розпочати точний розрахунок фінансових втрат.

Структура компенсації та подальші кроки

Підсумкова сума у понад 327 мільйонів доларів формується не лише з прямої вартості втраченого майна, а й включає накопичені відсотки, нарахування яких триває з 18 квітня 2014 року і продовжуватиметься до повного погашення заборгованості. Крім того, суд постановив відшкодувати всі супутні судові витрати банку. Представники української фінустанови наголошують на готовності задіяти всі доступні міжнародно-правові механізми примусового виконання для захисту інтересів своїх стейкхолдерів.