Питання історичної справедливості та повернення останків видних діячів українського національно-визвольного руху займають центральне місце в порядку денному. Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Олександр Алфьоров підтвердив, що робота з перепоховання триває в широких масштабах і охоплює сотні осіб.
Стратегія міжвідомчої взаємодії
В ефірі телемарафону Алфьоров розкрив деталі складного процесу. Йдеться не просто про транспортування останків, а про масштабну інституційну роботу, що вимагає координації зусиль багатьох відомств. До цього процесу залучені МЗС, УІНП, Офіс президента, Міністерство з питань ветеранів, Державна прикордонна служба, а також громадські організації та нащадки.
Особлива увага приділяється юридичним аспектам. Експерти аналізують законодавство як України, так і іноземних держав, щоб забезпечити легітимність дій на стику кордонів.
Степан Бандера та інші фігури
Серед обговорюваних імен фігурує Степан Бандера — керівник революційного крила Організації українських націоналістів. Алфьоров підтвердив, що питання його перепоховання перебуває на стадії активного опрацювання, однак рішення вимагає ретельної підготовки та узгодження.
Процес вже почав приносити перші результати:
- Україна отримала офіційне дозвіл на перепоховання Євгена Коновальця, першого голови ОУН, чиї останки спочивають на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.
- 25 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК) відбулася урочиста церемонія перепоховання Андрія Мельника та його дружини, що стало першим кроком у поверненні борців за незалежність на Батьківщину.
Нові правила для військових
Паралельно з питаннями історичних особистостей вирішуються й сучасні завдання. Верховна Рада нещодавно прийняла рішення, що дозволяє ховати на НВМК військових, які мають судимості. Це зміна законодавства відкриває нові можливості для поховання бійців, чиї служби були пов'язані з особливими обставинами.
