У Києві, в рамках святкування 35-ї річниці незалежності України, вперше в історії країни відбувся парад безпілотної та роботизованої техніки. Центральною вулицею Крещатиком проїхали 30 наземних роботизованих комплексів (НРК) шести моделей українського виробництва, а в небі та на воді продемонстрували морські та повітряні БПЛА. За оцінками організаторів, загалом на параді було представлено близько 100 одиниць українського безпілотного озброєння. Подія стала публічною демонстрацією того, наскільки роботизована техніка вже стала штатним елементом фронтової логістики Сил оборони.

Хід параду та склад наземної техніки

За даними Офісу президента, Крещатиком проїхали комплекси шести моделей: TerMIT, «Рись PRO», «Сімба», Ardal, «Змій» та Ratel. Офіційна сторона наголосила, що лише в поточному році українські НРК виконали понад 66 тисяч місій, а Сили оборони законтрактували понад 22 тисячі наземних роботизованих комплексів вітчизняного виробництва. Парад став не просто церемонією, а фактично живим каталогом діючих платформ, кожна з яких має власну спеціалізацію — від логістики та евакуації поранених до розвідки та дистанційного розмінування.

Характеристики шести моделей НРК

TerMIT (виробник Tencore) — гусенична модульна платформа масою 280 кг, здатна перевозити до 300 кг вантажу та працювати до 12 годин без підзарядки; оновлена версія TerMIT 2.0 має запас ходу до 40 км, максимальну швидкість до 15 км/год та долає підйоми до 30 градусів. «Рись PRO» (Roboneers) — колісна платформа з вантажопідйомністю до 300 кг для доставки боєприпасів, води та спорядження, а також евакуації поранених; запас ходу збільшено до 40 км з можливістю розширення до 80 км завдяки додатковим акумуляторам, зв'язок ведеться через цифрову MESH-систему. «Сімба» (UGV Laboratory) — середньорозмірний логістичний комплекс, здатний проїхати до 50 км на двох батареях; навесні 2026 року платформа пройшла випробування на навчаннях НАТО Crystal Arrow в Латвії, де один із комплексів долав понад 1600 км. Ardal (BUREVII) — гусеничний дрон рамної конструкції для логістики, евакуації, розвідки та розмінування з запасом ходу до 30 км і вантажопідйомністю до 200 кг, інтегрований із роботизованою туреллю «Буря». «Змій» (Rovertech, Львів) — бронеколійна колісна платформа, кодифікована за стандартами НАТО, в логістичній модифікації перевозить до 500 кг вантажу; на випробуваннях комплекс долав 10 км із таким навантаженням, втративши лише 8% заряду батареї. Ratel X (Ratel Robotics) — шестиколісний логістичний НРК з вантажопідйомністю до 400 кг, кліренсом понад 400 мм, швидкістю до 15 км/год і запасом ходу понад 100 км.

Морський та повітряний компоненти параду

Окрім наземних роботів, на параді був представлений морський флот із дев'яти безпілотних катерів Sea Baby, Magura та Sargan, що виконують розвідку, патрулювання та удари по морських цілях. В небі продемонстрували 18 перехоплювачів P1-Sun, Litavr та Sting для боротьби з «Шахедами», 27 дронів-бомбардувальників Vampire, «Лазар» та Heavy Shot, вісім розвідувальних безпілотників SHARK та LF-400, а також сім далекобійних дронів «Морок». Разом це склало порядка 100 одиниць безпілотної техніки, що підкреслює багатодоменну природу українського парку БПЛА.

Стратегічний контекст

Наземні роботизовані комплекси дедалі частіше стають штатним елементом фронтової логістики. За даними Міноборони, з початку 2026 року підрозділи Сил оборони за допомогою НРК виконали понад 100 тисяч логістичних та евакуаційних місій, а обсяги контрактів на закупівлю таких комплексів майже вдвічі перевищили минулорічні показники. Парад, таким чином, зафіксував перехід роботів із категорії експериментальних зразків у категорію масової бойової техніки, що попитом на всіх рівнях — від роти до дивізії.

Протирічливі дані

У цифрах щодо кількості виконаних місій сторони дають різні оцінки. Офіс президента повідомляє про понад 66 тисяч місій НРК «в цьому році», тоді як Міноборони називає понад 100 тисяч логістичних та евакуаційних місій «з початку 2026 року». Різниця може пояснюватися відмінністю в методології підрахунку (усі місії проти лише логістичних/евакуаційних) та часових вікон, однак публічно єдиного узгодженого показника не наведено. Крім того, зростання ролі роботів у евакуації поранених викликає дискусію: журналістка Юлія Кириєнко-Мерінова заявила, що наземні комплекси не можуть повністю замінити бронеколійну техніку, а можливе призупинення закупівель броні на користь НРК, на її думку, ставить під загрозу життя бійців. Ця критична точка зору не скасовує факту проведення параду, але вказує на суперечливість стратегії повного заміщення бронеколійної техніки роботами.