У межах тижня високого рівня Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку пролунали сенсаційні дипломатичні заяви щодо напруженості на Близькому Сході та ядерної безпеки. Президент Ісламської Республіки Масуд Пезешкіан в ексклюзивному інтерв'ю телеканалу Фокс Невс офіційно оголосив про готовність Тегерана повністю відмовитися від запасів урану, збагаченого до 60 відсотків, у межах Договору про нерозповсюдження ядерної ядерної зброї (ДНЯЗ).
Реакція Вашингтона та позиція Дональда Трампа
Водночас, згідно з повідомленням НБК Невс, Пезешкіан відкрито закликав адміністрацію США повернутися до меморандуму про взаєморозуміння між двома країнами до проміжних виборів, намічених на листопад 2026 року. Проте прес-секретар Білого дому Анна Келлі у відповідь заявила, що президент Дональд Трамп сповнений рішучості домогтися того, щоб «така жахлива держава, як Іран, ніколи не здобула ядерну зброю». Своєю чергою, Трамп із трибуни ООН передбачив, що реальна угода буде укладена лише після листопадових виборів, оскільки Тегеран чекає зміни балансу політичних сил у Білому домі.
Ядерний фактор: чому 60% урану стали предметом торгу
Висновки спостерігачів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та геополітичних експертів підкреслюють критичне значення цієї заяви. Уран, збагачений до 60%, технічно знаходиться за крок від 90-відсоткового рівня, необхідного для створення ядерної зброї. Заява Пезешкіана про готовність відмовитися саме від цих запасів виступає найбільшим козирем, кинутим заради пом'якшення західних санкцій та відкриття дипломатичних дверей перед листопадовими виборами у США.
Суперечливі дані
Існують помітні розбіжності в оцінках термінів та перспектив укладення нової угоди. Іранська сторона наполягає на необхідності термінового відновлення меморандуму про взаєморозуміння та скасування санкцій ще до листопадового голосування, розраховуючи на передвиборчу вразливість Вашингтона. Водночас адміністрація США та особисто президент Трамп категорично відкидають поспіх, заявляючи, що будь-які предметні домовленості можливі виключно з позиції сили після завершення виборів до Конгресу.
Геополітичні наслідки та доля Ормузької протоки
Провал попереднього літнього меморандуму, анульованого після відновлення ударів у липні, знову поставив під загрозу безпеку судноплавства в Ормузькій протоці та стабільність глобального ринку нафти. Політичний діалог на майданчику ООН показав, що поточна ядерна криза вступила в кульмінаційну фазу, результат якої визначить не лише долю регіонального конфлікту, а й архітектуру глобальної безпеки на найближчі роки.
