Російські військовці завдали п'ятий за короткий проміжок часу удар по автозаправних комплексах мережі «Укрнафта» в Києві. Під обстріл потрачили станції як на лівому, так і на правому березі столиці. На момент атаки заправки не працювали через діючий режим повітряної тривоги: працівники перебували в укриттях, відвідувачів на території не було. Голова правління ПАТ «Укрнафта» Богдан Кукура наголосив, що під ударом опинилася цивільна інфраструктура, якою щодня користуються тисячі людей. Компанія наразі оцінює наслідки атаки та визначить обсяг відновлювальних робіт на пошкоджених об'єктах.

Габіони замість звичної безпеки

В «Укрнафті» підкреслюють, що цілеспрямоване припинення роботи заправок під час повітряних тривог стало стандартною процедурою, спрямованою на мінімізацію ризиків для персоналу та клієнтів. Останні атаки, за словами представників компанії, лише підтвердили необхідність подібних заходів. При цьому мережа вже почала встановлювати габіони навколо своїх автозаправних комплексів у Києві — спробу зменшити наслідки можливих повторних ударів по паливній інфраструктурі столиці. Безпека людей, як заявляють у компанії, залишається абсолютним пріоритетом.

Захід вперше в прицілі: тактика чи розширення?

У минулий вихідний Росія вперше атакувала автозаправні станції на заході України — пошкоджено об'єкти на Житомирщині та Рівненщині. Директор консалтингової групи А-95 Сергій Кююн не вважає це якісною зміною тактики, здатною суттєво вплинути на паливний ринок. «Там справді нічого нового не відбувається. Після 300 станцій, атакованих на сході країни, це, в принципі, просто розширення цього терору», — заявив експерт. За його словами, інтенсивність атак на сході була зумовлена можливістю застосування різних типів озброєння — FPV-дронів, «Молній», «Ланцетів» і КАБів. В інших регіонах, за оцінкою Кююна, у російських військ таких можливостей немає, тому ударів подібного масштабу чекати не варто.

Чому дефіциту не буде: арифметика логістики

Системні удари по АЗС у центральних і західних областях, на думку експерта, не створять проблем із логістикою пальне. Кююн звертає увагу на дальність, яку здатні подолувати бензовози: запас ходу становить близько 800 кілометрів, тоді як відстань від Львова до Києва — близько 500 км. «Тобто яка йому різниця, є заправні станції по дорозі чи ні?» — пояснює експерт. Крім того, масовий вивід АЗС з роботи не відбудеться: в Києві функціонують 270 станцій, у Київській області — ще 530. Разом це 800 об'єктів, що «в рази більше, ніж справді потрібно». За даними, які наводить Кююн, міністр енергетики Денис Шмигаль повідомляв про понад 300 атакованих АЗС з початку так званого «заправного терору», при цьому близько 80% станцій після ударів відновлюють роботу. Ні в одному регіоні дефіцит пальне чи зростання цін внаслідок атак зафіксовано не було.

Ажіотаж як інструмент тиску

Водночас експерт допускає, що атаки здатні спровокувати короткостроковий ажіотажний попит серед водіїв: люди можуть почати запасатися пальним через побоювання нових ударів. «Він може бути, люди можуть нервувати. В принципі, росіяни саме цього й досягають. Це терор, коли вони розхитують психіку людей, змушують їх стресувати», — зазначає Кююн. За його спостереженнями, певна активізація попиту вже фіксується на окремих АЗС, однак ситуація має швидко стабілізуватися, щойно споживачі переконуються в відсутності дефіциту. «Пальне на ринку дуже багато, усіх марок», — підкреслив експерт.

Суперечливі дані

В оцінках експертів і заголовках аналітичних матеріалів простежується розбіжність у трактуванні наслідків атак. З одного боку, низка видань (зокрема під заголовками, що акцентують увагу на можливому дефіциті та різкому подорожчанні палива) підкреслюють ризики для цінової кон'юнктури та логістичних ланцюгів. З іншого боку, як у коментарі Сергія Кююна, так і в матеріалах, що фіксують поточний стан ринку, прямо зазначається, що ні дефіцит пальне, ні зростання цін внаслідок атак зафіксовано не було, а 80% пошкоджених станцій уже повернулися в строй. Крім того, навколо з'явився напередодні атак переліку 18 київських АЗС зберігається невизначеність: експерт допускає, що список міг бути автентичним (через два дні три з вказаних станцій справді постраждали), однак не виключає й альтернативних версій. Таким чином, питання про те, є б розширення географії ударів системною тактичною перебудовою чи логічним наслідком уже діючої моделі «заправного терору», залишається предметом дискусії.