15 серпня 2026 року світ продовжує жити в реальності, сформованій подіями лютого 2024 року, коли в Червоному морі сталася катастрофа цифрової інфраструктури. Одночасне пошкодження чотирьох критично важливих підводних волоконно-оптичних кабелів — AAE-1, Seacom, EIG та TGN — стало шоком для глобальної економіки. Згідно з даними, зібраними ICTVietnam на основі звітів телекомунікаційної галузі, за короткий період часу було порушено доступ до інтернету для більш ніж 100 мільйонів людей у Західній та Північній Африці. Зазнав пошкоджень близько 70% трафіку даних між Європою та Азією, що значно перевищило початкові оцінки експертів. Цей інцидент став переломним моментом, який викрив сувору реальність: «потоки даних», що щодня передаються через інтернет — від повідомлень та відео до моделей штучного інтелекту (ШІ) — залежать від тонких ниток, прокладених глибоко під океаном.

Геополітика на дні океану: від якірів до саботажу

Причиною масштабного збою, за попередніми даними, стало вилучення якірів із судна, яке раніше було затоплене силами хуситів. Однак угруповання заперечує пряме пошкодження кабелів, що створює простір для геополітичних спекуляцій. Цей інцидент не став поодиноким випадком. Згідно зі звітом німецької організації з дослідження політики Heinrich Böll Stiftung за 2025 рік, у світі щороку реєструється близько 150-200 інцидентів, пов'язаних із підводними кабелями. Більшість із них викликані природними причинами або аваріями, але зростаюча кількість інцидентів змушує уряди підозрювати можливість навмисного саботажу. Підводні кабелі перестали бути просто інфраструктурою передачі даних і стали стратегічно важливим активом у цифровій економіці.

Цифрова артерія: 99% трафіку та вразливість ШІ

Згідно з даними дослідницької компанії TeleGeography, станом на 2025 рік у світі було приблизно 597 діючих або будівельних підводних волоконно-оптичних кабелів, порівняно з 559 роком раніше. Загальна довжина цих кабелів досягла майже 1,5 мільйона кілометрів, з'єднуючи континенти через тисячі точок підключення. Звіт американської компанії Recorded Future вказує на те, що наразі приблизно 99% міжнародного трафіку даних передається через підводні кабелі. На відміну від супутників або телекомунікаційних антен, кабелі, прокладені по морському дну, є фундаментальною інфраструктурою, яка дозволяє дата-центрам, хмарним сервісам та моделям штучного інтелекту працювати та взаємодіяти одне з одним. Без них ці величезні центри обробки даних були б не більше ніж «дороговартісними складами», як стверджує керівник інвестиційного підрозділу Meta, що займається мережевою інфраструктурою.

Нові правила гри: кабелі як ресурс влади

Під час аналізу інфраструктури підводних кабелів на Близькому Сході та в Африці Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) у США відзначив, що країни, які мають точки підключення підводних кабелів, мають явну перевагу у розвитку своєї внутрішньої цифрової економіки, від послуг у сфері інформаційних технологій до цифрових стартапів. Порівнюючи їх з історичними прикладами, багато дослідників стверджують, що сучасні підводні кабелі відіграють аналогічну роль, що й судноплавні шляхи, які визначали могутність морських імперій у XIX столітті: той, хто міг забезпечити безпеку цих життєво важливих маршрутів, отримував комерційну перевагу та перевагу у сфері безпеки. Різниця полягає в тому, що сьогодні ці «маршрути» лежать на дні океану, що ускладнює їх моніторинг та захист по всій довжині.

Суперечливі дані

Навколо інциденту в Червоному морі існують розбіжності щодо точної оцінки збитків та мотивації. З одного боку, телекомунікаційні оператори повідомляють про втрату 70% трафіку між Європою та Азією, що є катастрофічним показником. З іншого боку, офіційні представники угруповання хуситів заперечують навмисний характер дій, стверджуючи, що пошкодження кабелів було випадковим наслідком вилучення якірів. Крім того, існують розбіжності в оцінці довгострокових наслідків: деякі аналітики прогнозують повний перехід на супутникові технології Starlink, тоді як експерти з інфраструктури наполягають на тому, що супутники не можуть замінити пропускну здатність оптичного волокна для задач ШІ та фінансових транзакцій.