Перші турні нових сезону української Прем'єр-ліги вже дали достатньо приводів для гучних дискусій навколо судівництва: звинувачення в допомозі одним клубам, претензії інших, суперечки навколо VAR та різні експертні оцінки. Однак, як зазначає в авторській колонці для Sport RBC.UA Михайло Метревелі, не поспішайте з висновком, що головною проблемою українського футболу знову стали грубі помилки арбітрів. Професійний розбір найрезонансніших епізодів старту чемпіонату підводить до більш складної і, по суті, глобальної проблеми: футбол досі не навчився гарантувати однакові рішення в однакових або максимально схожих ігрових ситуаціях.

Епізод з Біловаром: коли 55/45 стає полем для спекуляцій

Один із перших гучних епізодів сезону відбувся в матчі «Верес» — «Динамо». Порушення правил Біловара багато хто сприйняв як очевидний DOGSO (Denial of an Obvious Goal-Scoring Opportunity) і вимагали видалення захисника київського клубу. Арбітр показав жовту картку, і одразу з'явилися розмови про «допомогу» «Динамо». Однак, за даними RefScore, епізод був оцінений як 55% на користь жовтої картки і 45% — червоної. Тобто рішення арбітра було визнане обґрунтованим, хоча сам епізод кваліфікований як складний і близький. Позицію щодо жовтої картки підтримав і куратор українського судівництва Нікола Ріццолі. Саме тут, на думку Метревелі, виникає набагато важливіше питання: що станеться, якщо через кілька турів практично ідентичний епізод відбудеться з футболістом «Шахтаря», «Полісся» чи «Кривбасу» — і арбітр покаже червону? Клуб логічно запитає: чому одного не видалили, а іншого — видаляють? І відповісти на це буде значно складніше, ніж на питання про конкретну помилку.

Міжнародна практика: одні правила — різні рішення

Проблема непоследовательності не обмежується українським футболом. У матчі англійської Прем'єр-ліги «Ліверпуль» — «Челсі» Тосін Адарабейоюо порушив правила проти Діогу Жоти подалі від воріт. Арбітр показав жовту картку, рішення не було змінено після перевірки VAR і згодом отримало підтримку в Англії. При цьому в чемпіонаті Чехії епізод із потенційним DOGSO, що відбувся приблизно за 60 метрів від воріт — фактично ще на половині поля обороняючої команди, — спочатку був оцінений жовтою карткою, але після втручання VAR рішення було змінено на червону. Одні правила гри, один критерій DOGSO — а рішення різні. Метревелі підкреслює: це вже не проблема конкретного українського арбітра, а проблема сучасного футболу загалом.

Штрафний «Шахтаря» і два рівні проблеми

Ще один показовий епізод сезону відбувся у штрафній «Шахтаря»: Єгор Назаріна агресивно атакував суперника в боротьбі за м'яч. Пенальті не було призначено, VAR не втрутилося. RefScore оцінив епізод як 55% на користь пенальті, а Нікола Ріццолі також вважає, що в цій ситуації має бути призначений пенальті. Таким чином, щодо самого порушення позиції збігаються. Однак щодо ролі VAR виникає принципова розбіжність, яка розкриває другий рівень проблеми.

Протирічливі дані

На епізоді з Назаріною позиції RefScore та Ніколи Ріццолі розходяться в площині питання про втручання VAR. Ріццолі вважає, що VAR мало б втрутитися і змінити рішення. RefScore, навпаки, вказує, що співвідношення 55/45 свідчить про дуже тонку межу інтерпретації, і ставить під сумнів, чи було початкове рішення настільки «очевидно неправильним» (clearly wrong), щоб вимагати обов'язкового втручання VAR. Обидві позиції спираються на один і той самий епізод і одні й ті самі правила, але приходять до протилежних висновків щодо допустимості втручання. Це наочно демонструє, що в футболі досі відсутній єдиний стандарт не лише оцінки самого епізоду, а й визначення порогу, при якому VAR зобов'язане, а не просто може втрутитися.

Помилка і непоследовательність: в чому різниця

Метревелі підкреслює: арбітри помилялися сто років тому, помиляються сьогодні і будуть помилятися через сто років. Повністю прибрати людський фактор з футболу неможливо — і, на думку автора, не потрібно. Але між помилкою і відсутністю послідовності існує величезна різниця. Футболіст має розуміти, за яке саме діяння його знімуть з поля. Тренер має розуміти, який контакт у штрафній буде кваліфікований як пенальті. Клуб має бути впевнений, що однакові критерії застосовуються до «Динамо», «Шахтаря», «Полісся», «Вересу» чи будь-якої іншої команди. Саме відсутність такої впевненості, а не одиничні помилки, породжує найбільшу кількість суддівських скандалів.

VAR — революція, яка не завершилася

З'явлення VAR стало справжньою революцією в арбітражі. Раніше арбітр бачив епізод один раз, з одного ракурсу і впродовж частки секунди. Сьогодні його можна переглянути з п'яти, десяти чи п'ятнадцяти камер, зупинити кадр, збільшити зображення, подивитися повтор у різній швидкості. Ми набагато краще бачимо, що сталося. Однак, як завершує Метревелі, залишається інше, поки нерозв'язане питання: з чим ми порівнюємо те, що побачили? Без єдиної бази стандартизованих рішень на схожі епізоди навіть ідеальна відеотехнологія не здатна гарантувати послідовність. Наступною революцією в арбітражі має стати не нова камера і не новий алгоритм, а побудова єдиної системи оцінки, в якій однакові ситуації отримують однакові рішення — незалежно від того, в якому чемпіонаті і на якому стадіоні вони відбулися.