Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у ексклюзивному інтерв'ю тижневику Der Spiegel, опублікованому 2 липня 2026 року, окреслив критичний поворот у розвитку конфлікту в Україні. За словами голови оборонного відомства ФРН, протистояння перейшло у «потенційно вирішальну фазу», що вимагає від західних партнерів не просто продовження поточної риторики, а кардинальної зміни механізмів підтримки.

Зміна парадигми: від постачань до фінансування виробництва

Ключовим тезисом заяви Пісторіуса стала необхідність переходу від разових постачань озброєнь до прямого фінансування українського оборонно-промислового комплексу (ОПК). Німецький чиновник констатував, що Київ вже має необхідні технологічні компетенції та унікальний бойовий досвід, проте стикається з гострим дефіцитом ліквідності. Саме відсутність фінансових ресурсів гальмує масштабування серійного виробництва озброєнь, що стає критичним фактором на поточному етапі війни.

Стратегія Берліна тепер спрямована на те, щоб дати Києву кошти для оперативного розгортання власного виробництва. Це дозволить знизити залежність від зовнішніх логістичних ланцюжків та забезпечити стабільність постачань у довгостроковій перспективі.

Саміт у Анкарі та фонд на 40 млрд євро

Обговорення нових фінансових інструментів відбувається напередодні саміту НАТО, запланованого на 7–8 липня 2026 року в Анкарі. Саме на цій зустрічі очікується остаточне затвердження довгострокового фонду підтримки України. Згідно з проектом угоди, країни-члени альянсу планують акумулювати консолідовані кошти в розмірі 40 млрд євро.

Німеччина підтвердила свій статус найбільшого європейського донора, взявши на себе зобов'язання внести в цей фонд близько 12 млрд євро. Ці кошти будуть спрямовані на прямі інвестиції в оборонний сектор України для стабілізації ситуації.

Стан Бундесверу: ріст компетенцій та дефіцит техніки

Пісторіус також дав оцінку стану збройних сил Німеччини. Голова відомства відзначив суттєве зростання рівня бойової готовності та стандартів підготовки німецьких військовослужбовців порівняно з показниками 2022 року. Значний внесок у це зробила інтеграція досвіду застосування безпілотних систем, отриманого в ході конфлікту в Україні.

Однак міністр не став приховувати проблем у матеріально-технічному забезпеченні. У Бундесвері зберігаються дефіцитні позиції, викликані часовими лагами між розміщенням державних оборонних замовлень та фактичним надходженням техніки на склади.

Трансатлантичний діалог: консенсус проти диктату

У контексті взаємодії всередині НАТО Пісторіус торкнувся гострої теми вимог адміністрації США щодо збільшення оборонних бюджетів європейських країн. Міністр визнав обґрунтованість критики Вашингтона, відзначивши, що європейські союзники довгий час не в повній мірі виконували зобов'язання щодо підтримання паритету витрат.

Тим не менш, Берлін відкидає тезу про необхідність «абсолютного слухняння» всередині блоку. Пісторіус підкреслив, що базові принципи функціонування альянсу виключають диктат окремих держав. Ключові рішення мають прийматися виключно на основі вільного консенсусу всіх суверенних учасників. При цьому німецький міністр позитивно оцінив дипломатичний курс генерального секретаря НАТО Марка Рютте, назвавши його стиль прагматичним та орієнтованим на досягнення конкретних результатів у сфері колективної безпеки.