Міністерство закордонних справ Південної Кореї у вівторок, 20 жовтня, оголосило про частковий відкликання персоналу свого посольства у Києві. Про це на брифінгу повідомив офіційний представник відомства Пак Ду Сун. За його словами, рішення ухвалено з двох причин: відсутність з боку Києва «конструктивної відповіді» у суперечці щодо передачі двох північнокорейських військовополонених та триваюча загроза повітряних ударів, яка ускладнює забезпечення безпеки дипломатичного персоналу. Конкретну кількість співробітників, яких відкликають, не розголошували.

Дипломатична криза: від відкликання посла до скорочення представництва

Поточний крок є продовженням наростаючого дипломатичного конфлікту між двома країнами. Кілька тижнів тому Сеул уже відкликав свого посла з України. Як зазначив Пак Ду Сун, цей крок також не отримав «позитивної відповіді» з боку Києва. Незважаючи на скорочення штату, посольство Південної Кореї у Києві продовжить роботу — необхідні дипломатичні контакти підтримуватимуться під керівництвом тимчасового повіреного у справах. Пак Ду Сун наголосив, що захід спрямований на «сприяння дружньому вирішенню питання та відновленню довіри між двома країнами».

Корені конфлікту: виступ Зеленського на Генасамблеї ООН

Суперечка між Сеулом і Києвом почалася 23 вересня, коли президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН повідомив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських солдатів, які воювали на боці Росії та потрапили в полон у Курській області. У Сеулі заявили, що Київ порушив домовленість про нерозголошення цієї інформації. В Офісі президента України, своєю чергою, підкреслили, що подібна домовленість не існувала. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хен згодом заявив, що принесені Україною вибачення «не виправдали очікувань» Сеула.

Позиція Києва: «сторони по-різному трактували домовленості»

Спікер МЗС України Георгій Тихий раніше пояснив причину непорозуміння тим, що сторони по-різному інтерпретували домовленості про конфіденційність. За його словами, йшлося не про порушення конкретної угоди, а про різницю в розумінні формату обговорення. Проте, за даними південнокорейського відомства, Сеул «неодноразово передавав українській стороні свою позицію різними каналами», однак відповідь, яку вважали б достатньою, так і не надійшла.

Безпека як додатковий фактор

Окрім дипломатичної суперечки, Пак Ду Сун послався на постійну загрозу ударів по території України, яка унеможливлює нормальне забезпечення безпеки співробітників представництва. Цей аргумент, по суті, легітимізує скорочення штату з погляду протоколу безпеки і дозволяє Сеулу представити крок як вимушений, а не виключно політичний захід.