На початку листопада по всьому світу розійшлася новина про найбільшу в історії крадіжку криптовалюти: за наявними даними, хакери, пов'язані з Північною Кореєю, викрали криптоактиви на суму близько 6 млрд доларів. На цьому тлі в Естонії, одній із країн, найчутливіших до кіберзагроз, експерти розповідають, як підсанкційна країна без вільного інтернету для більшості населення перетворилася на імперію хакерів і як від цих схем потерпають навіть приватні IT-фахівці. Аналіз показує, що за гучними цифрами стоїть відпрацьована роками конвеєрна робота, де головна мета — не ідеологія, а гроші для режиму.

Рекрутер із Дубая, який виявився хакером

Ілюстрацією такої роботи став випадок із 54-річним естонським комп'ютерним експертом Тыну Самуелем — колишнім хакером, який упродовж багатьох років фігурував у різних історіях із кіберсередовища. Усе почалося 16 вересня, коли на платформі LinkedIn йому написав такий собі Мухаммад Раза, який представився керівником ШІ-компанії, що проживає в Дубаї, і запропонував роботу. Самуель згадує, що співрозмовник спочатку розхвалював його, а потім перейшов до опису «проєкту», у якому фігурувало безліч термінів. «Якщо людина починає буквально засипати тебе термінами, то, зазвичай, це шахрай», — зазначив він, назвавши це першим тривожним сигналом.

Схема, адаптована під конкретну жертву

Аналітик Департаменту державних інфосистем (RIA) Микола Куніцин пояснив, що суть шахрайської схеми полягає в тому, що вона адаптується під конкретну людину виходячи з її профілю та навичок. За його словами, Самуель доволі швидко розпізнав підозрілу схему і вирішив підіграти зловмисникам, завдяки чому в RIA з'явилася можливість отримати детальнішу інформацію про те, як усе це працює. За словами Куніцина та колишнього керівника бюро з боротьби з кіберзлочинністю Департаменту поліції та прикордонної охорони, а нині керівника компанії Glazer Technologies Аго Амбура, йдеться про одну зі схем кібератак, які використовують північнокорейські хакери.

Підсанкційна імперія в кіберпросторі

Північна Корея — незвичний гравець на міжнародній кіберсцені: попри економічну ізоляцію та обмеження доступу до інтернету для більшості населення, країна має значні можливості у сфері кібератак. Куніцин наголошує на контракті: населення КНДР приблизно у 12–13 разів більше за естонське, а ВВП при цьому приблизно на третину або чверть менше естонського, але в кіберпросторі ця країна є великим гравцем. За оцінкою Амбура, йдеться про збитки у сотні мільйонів, а можливо, і в мільярди доларів щорічно, які збираються по всьому світу і потім через різні канали переводяться назад режиму.

Від Sony і SWIFT до WannaCry

Світову увагу до північнокорейських хакерів вперше привернув доволі курйозний випадок: незадовго до прем'єри фільму «Інтерв'ю», що висміював диктатуру і замах на лідера країни, хакери проникли в комп'ютерні системи Sony і оприлюднили внутрішнє листування компанії. Два роки по тому, за словами Куніцина, було проведено ще масштабнішу операцію, яка скористалася вразливістю в міжнародній системі міжбанківських платежів SWIFT; хакерів викрили лише через одну друкарську помилку, і, як показало розслідування, без цієї помилки їм, імовірно, вдалося б викрасти понад мільярд доларів. З подібними операціями найчастіше пов'язують угруповання Lazarus Group, яке, зокрема, поширювало вірус-шифрувальник WannaCry, що вразив у 2017 році комп'ютери по всьому світу, зокрема в Естонії.

Навіщо режиму гроші

На відміну від Китаю та Росії, які також мають потужні можливості у сфері кібершпигунства, Північна Корея, за словами експертів, систематично використовує кібератаки саме для розкрадання грошей. Якщо раніше інтерес північнокорейських хакерів міг мати переважно ідеологічний характер, то сьогодні їхня головна мета — заробіток, хоча викрадення секретних даних триває. Експерти наголошують: будучи однією з найбільш підсанкційних країн світу, КНДР завдяки діяльності в кіберпросторі оминає міжнародні санкції, а головне завдання таких операцій — фінансування режиму.