Опалювальний сезон 2026/2027 років став для Києва не лише інженерним, а й політичним випробуванням. Публічне звинувачення президента Володимира Зеленського в недостатній підготовці столиці до російських ударів по енергетиці, що пролунало 13 жовтня, запустило ланцюжок подій, який на кілька тижнів загострив стосунки між Офісом президента та мерією. За даними РБК-Україна, в президентському оточенні розглядали радикальний сценарій — відсторонення Віталія Кличка від посади голови Київської міської державної адміністрації, — однак він не здобув підтримки більшості впливових представників команди. Натомість, за інформацією видання, Зеленський запропонував створити при уряді спеціальний дорадчий «кабінет» щодо Києва чисельністю близько десяти осіб. Мер у відповідь назвав те, що відбувається, «дуже дивною історією» і заявив, що за готовність міста до зими відповідає не лише міська влада.

Публічне звинувачення та закриті консультації

13 жовтня 2026 року Зеленський у публічному виступі заявив, що навіть у прикордонних та прифронтових регіонах плани енергетичної стійкості виконуються краще, ніж у столиці. Президент звернув увагу на те, що після російських ударів значна частина Києва залишається без електроенергії та води, і анонсував рішення, які передбачатимуть не лише посилення захисту енергооб'єктів, а й зміну підходів до управління містом. Того ж дня, за даними РБК-Україна, Зеленський провів консультації з представниками силового сектору, бізнесу та місцевого самоврядування. Серед його співрозмовників — колишній голова СБУ Василь Малюк, бізнесмен Костянтин Єфіменко та мер Харкова Ігор Терехов. Ці зустрічі одразу породили чутки про те, що президент має намір виставити проти Кличка серйозного опонента на київському адміністративному полі, тим паче що чинний в.о. голови Київської військової адміністрації Андрій Ткачов публічною активністю не вирізняється.

Відсторонення на порядку денному: хто за, хто проти

За інформацією двох незалежних джерел РБК-Україна, в президентському оточенні справді обговорювався сценарій відсторонення Кличка від керівництва КМДА. Одним із прихильників цієї ідеї, за словами співрозмовників видання, був колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Проте більшість впливових представників президентської команди — як безпосередньо на Банковій, так і за її межами — виступили категорично проти. Причиною стала не лише політична недоцільність такого кроку, а й конкретні юридичні та управлінські наслідки, які зроблять рішення фактично беззмістовним з погляду перерозподілу повноважень.

Правовий глухий кут: чому мера не можна «просто зняти»

Ключова проблема криється в конструкції управління Києвом. Згідно з рішенням Конституційного суду, очолювати міську державну адміністрацію має саме обраний киянами міський голова. Формально голову КМДА призначає президент, але юридично ця посада прив'язана до мандата мера. Навіть якщо Кличка буде відсторонено від керівництва КМДА, він збереже повноваження обраного міського голови та вплив на Київраду — орган, обраний киянами і який не підпорядковується ні президенту, ні військовій адміністрації. Таким чином, відсторонення від КМДА не позбавляє мера жодного реального важеля управління містом, а лише створює додаткове джерело інституційного конфлікту. Саме цей аргумент, за даними джерел, став вирішальним під час відмови від радикального сценарію.

«Кабінет» замість відсторонення: що готує центральна влада

Альтернативний сценарій, про який повідомляє РБК-Україна, передбачає створення при уряді спеціального органу — «кабінету» по Києву. За інформацією видання, новий механізм може налічувати близько десятка учасників і матиме консультативний або дорадчий статус. Це означає, що він не замінить ні КМДА, ні Київраду, ні військову адміністрацію, а працюватиме як додатковий координаційний шар між центральними відомствами та міськими структурами. Конкретний склад, регламент і повноваження «кабінету» на момент підготовки матеріалу не розголошувалися. Співрозмовники видання характеризують його як інструмент, що дозволяє Банковій зберігати вплив на київський порядок денний без прямого конфлікту з обраними міськими інституціями.

Енергетичний баланс: що реально готове до зими

За політичним протистоянням стоїть конкретна інженерна реальність. Столиця входить у новий опалювальний сезон із пошкодженими теплоелектроцентралями та незавершеним будівництвом великих резервних джерел тепла. За даними РБК-Україна, Київ накопичив більше резервного обладнання, ніж до попереднього сезону, проте ключові інфраструктурні проєкти — зокрема, будівництво великих резервних ТЕЦ — залишаються незавершеними. Через російські удари по енергетичній інфраструктурі столиця втратила значну частину власної електрогенерації та стала залежнішою від постачання електроенергії з інших регіонів країни. Це означає, що у разі повторних масованих ударів по об'єктах генерації чи передачі Київ не зможе компенсувати втрати за рахунок внутрішніх резервів тією мірою, як планувалося до початку війни.

Сценарії зими: від перебоїв з опаленням до зупинки метро

Співрозмовники РБК-Україна не виключають, що зима 2026/2027 років може виявитися для киян важчою, ніж попередня. Серед можливих сценаріїв — тривалі відключення електроенергії, перебої з теплопостачанням в окремих районах та зупинка роботи метрополітену. Конкретні наслідки, за оцінками джерел, залежатимуть від двох змінних: інтенсивності та точності подальших російських атак по енергетичній інфраструктурі, а також від погодних умов — якщо зима виявиться аномально холодною, навантаження на джерела тепла, що залишилися, зросте кратно. Мерія своєю чергою наголошує, що за готовність міста до зими відповідає не лише міська влада, а й центральні відомства та оператори енергосистеми, що фактично перекладає частину відповідальності за можливі збої на рівень держави.

Позиція Кличка: «дуже дивна історія»

Віталій Кличко публічно прокоментував ситуацію, назвавши її «дуже дивною історією». За даними «Газеты.Ru», мера викликали на засідання Верховної ради через твердження про те, що він провалив підготовку міста до зими. Кличко заявив, що його хочуть зняти з посади, і окреслив позицію, що відповідальність за енергетичну стійкість столиці лежить не лише на міській адміністрації. Таким чином, публічна риторика двох сторін залишається полярною: Банкова наполягає на необхідності зміни підходів до управління містом, а мерія відвергає тезу про «провал» і вказує на системні обмеження, що виходять за межі міських повноважень. Вирішення цього конфлікту — або його подальше загострення — залежатиме від того, наскільки швидко буде оформлено та запущено в роботу анонсований «кабінет» і які конкретні рішення щодо захисту енергооб'єктів будуть ухвалені до перших серйозних морозів.