11 серпня 2026 року стало відомо про масштабні плани російського керівництва щодо поповнення лав збройних сил. Президент України Володимир Зеленський, виступаючи після доповіді голови ГУР Міноборони Олега Іващенка, заявив, що Москва готує нову хвилю мобілізації, яка буде оголошена одразу після проведення імітаційних парламентських виборів. За словами українського лідера, Кремль намір використати політичну кампанію для створення видимості підтримки війни населенням, а потім приступити до «швидкого» набору сотень тисяч солдатів.

Сценарій «швидкої» мобілізації: цифри та строки

Згідно з даними, озвученими Зеленським, план Володимира Путіна включає мобілізацію кількох сотень тисяч росіян до кінця 2026 року і ще такої ж кількості — у наступному, 2027 році. Ці заходи будуть доповнювати поточний контрактний набір, який, за оцінками української сторони, не справляється з відновленням втрат. Президент підкреслив, що щомісячні втрати російського контингенту на території України становлять не менше 30 тисяч осіб, з яких 60% — загиблими. Це робить неможливим утримання чисельності армії без примусового призову.

Політична підкладка: вибори як інструмент легітимізації

Зеленський зазначив, що російські влади наміряються провести парламентські вибори як «імітацію демократії», щоб створити образ суспільної згоди навколо війни. Усі партії, допущені до виборів, за його словами, так чи інакше підтримують військову політику Кремля. Після цієї події, згідно з планом, буде оголошена мобілізація — ніби вона є відповіддю на «волю народу». Такий сценарій дозволяє Путіну формально зберегти обличчя та уникнути прямого визнання провалу в управлінні війною.

Суперечливі дані

Хоча українська сторона посилається на внутрішні російські документи, що підтверджують підготовку до мобілізації, офіційні джерела в Москві поки не коментують ці заяви. Деякі російські аналітики вважають, що така мобілізація може бути передчасною та викликати соціальну напругу. Інші, навпаки, вказують, що Кремль вже давно працює над механізмами прихованого призову через «добровольчі» програми та регіональні квоти. Таким чином, існує розбіжність між оцінками української розвідки та публічною позицією російських властей.

Роль Північної Кореї та стратегія затягування війни

Зеленський також заявив, що Путін розраховує на залучення військових з Північної Кореї для посилення штурмових дій. Це, на його думку, частина стратегії затягування конфлікту, щоб виграти час для перестроювання економіки та військової промисловості. Однак українська сторона вважає, що навіть за такого підходу втрати перевищуватимуть можливості поповнення, особливо враховуючи ефективність застосування дронів та інших сучасних технологій.

Виклик для Європи: чому мобілізація небезпечна не лише для України

Глава держави попередив, що масштабна мобілізація в Росії стане прямим викликом для всієї Європи. За його словами, Путіну необхідно демонструвати успіх, і якщо він не зможе досягти його на території України, то може шукати нові цілі за її межами. Це створює ризики ескалації конфлікту та вимагає від західних країн більш жорсткої позиції щодо підтримки України та стримування агресивної політики Кремля.