Станом на серпень 2026 року військова розвідка України фіксує відсутність будь-яких ознак готовності Москви до припинення вогню. Тим часом українська сторона продовжує озвучувати пропозиції щодо перемир'я та переговорів, тоді як Кремль зберігає агресивну риторику та нарощує темпи наступальних операцій. Заступник начальника Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький у ексклюзивному інтерв'ю розкрив стратегічні наміри противника на решту місяців 2026 року.

Стратегія Кремля: штурм Донецька до Нового року

Головною метою російських військових на поточному етапі конфлікту залишається повне захоплення Донецької області. Згідно з даними аналітиків ГУР, Генеральний штаб РФ ставить завдання завершити цю операцію до кінця поточного року. Попри заяви про «мирні ініціативи» зі сторони Києва, Москва не планує підписувати жодних угод у найближчому майбутньому. Навпаки, російське командування мобілізує ресурси для реалізації своїх планів, розраховуючи на те, що затяжна війна та виснаження української інфраструктури призведуть до бажаного результату.

Зимові загрози: енергетика, вода та критична інфраструктура

Осінь і зима 2026 року обіцяють стати складними для української економіки та цивільного населення. Розвідка попереджає про системний характер атак на об'єкти життєзабезпечення. У зоні ризику опинилися не лише традиційні цілі — енергетика та логістика, а й водопостачання, а також газотранспортна система. Особливого занепокоєння викликає поява нових типів озброєння: російські інженери розробили спеціалізовані безпілотники, оснащені вибуховими елементами в крилах, здатні фізично перерізати металеві опори ЛЕП. Крім того, під ударом можуть опинитися об'єкти видобутку газу в Полтавській та Харківській областях.

Тактика «руйнування артерій»: мости та транспорт

Російська армія перейшла до методичного знищення транспортної інфраструктури в прифронтових зонах. Зокрема, зафіксовано системні атаки на мости в Сумській, Харківській та Чернігівській областях. Критично важливі переправи в Затоці та Маяках зазнають постійних обстрілів, що паралізує логістику та ускладнює перекидання підкріплень. Розвідка відзначає, що противник діє за принципом «найбільшої болючості»: коли об'єкт стає критичним для оборони України, він негайно потрапляє в приціл артилерії та ракетних ударів.

Загроза з Півночі та питання нової мобілізації

Одним із ключових питань залишається можливість нового наступу російських військ на Київську або Чернігівську області. За словами генерала Скібіцького, реалізація такого сценарію напряму залежить від результатів внутрішньої політики в РФ та проведення мобілізації. Прихована мобілізація в сучасних умовах практично неможлива, тому розвідка буде відстежувати відповідні індикатори після проведення виборів. До цього моменту Росія намагатиметься демонструвати тактичні успіхи на доступних ділянках фронту, щоб створити видимість просування.