Стратегія дестабілізації: Молдова як полігон для розколу Заходу

У умовах затяжного конфлікту на Україні та наростаючого геополітичного тиску Кремль переглянув свої стратегічні пріоритети на 2026 рік. Згідно з даними, отриманими західними розвідувальними службами та опублікованими The New York Times, головною метою Росії на поточний період є не просто утримання окупованих територій, а системний розвал НАТО та Європейського Союзу зсередини. Для опрацювання цієї масштабної стратегії Москва обрала Молдову, розглядаючи її як ідеальну лабораторію для гібридної війни.

Джерела в розвідках США та Європи повідомляють, що Володимир Путін особисто озвучив ці плани на закритому брифінгу для вищого військового командування. Це сталося невдовзі після того, як російський лідер публічно звинувачував західні країни в «розпалюванні істерії» щодо загроз безпеці. У новій ієрархії пріоритетів Кремля чітко визначено дві головні задачі: остаточне завоювання України та встановлення жорсткого контролю над Молдовою. Москва розраховує, що захоплення півдня України дозволить створити сухопутний коридор до невизнанного Придністров'я, отримавши тим самим потужний плацдарм для тиску на Альянс.

Гібридна війна: від навчання бойовиків до купівлі голосів

Операція з дестабілізації Молдови велася одночасно за кількома напрямками. Російська військова розвідка (ГРУ) організувала таємні навчання для молодих молдован у Сербії, Боснії та околицях Москви. Паралельно розгорнулася масштабна корупційна кампанія. Журналісти встановили, що систему купівлі голосів та впливу на виборців куривав молдовський бізнесмен Ілан Шор під контролем російського чиновника Сергія Кірієнка.

Мережа агентів впливу налічувала понад 150 тисяч осіб. Лише перед референдумом 2024 року активістам цієї мережі було виплачено майже 20 мільйонів доларів. У кампанію були залучені навіть представники духовенства: православних священиків залучали до агітації за винагороду в 1000 доларів. Пік цієї операції припав на парламентські вибори в Молдові 28 вересня 2025 року. Російські хакери намагалися зламати системи Центральної виборчої комісії, а підготовлені бойовики планували силові акції для створення хаосу.

Невдача в Кишиневі та ескалація у серпні 2026 року

Попри масштабні підготовки, спроба силового захоплення влади в Молдові провалилася. Завдяки оперативній роботі правоохоронних органів, проведенню сотень обшуків та затримань, масовим заворушенням вдалося перешкодити. На виборах перемогу здобула прозахідна партія Майї Санду, яка отримала понад 50% голосів. Однак розвідка наголошує, що Кремль не зупинився і розраховує на тривалу кампанію з дестабілізації, продовжуючи заперечувати будь-яке втручання у внутрішні справи суверенних держав.

Ситуація різко загострилася у серпні 2026 року. 9 серпня поблизу села Крокмаз стався потужний вибух. На місці події було виявлено уламки бойового безпілотника, який у молдовській поліції офіційно назвали «дроном-ракетою». Наступного дня Кишинів відкликав свого посла з Росії, заявивши, що інцидент є грубим порушенням суверенітету країни. Пізніше міністр оборони Молдови підтвердив, що вибухнувши безпілотник виявився російським.

Суперечливі дані

Існує значний розрив між офіційною позицією Москви та даними західних розвідок. Тоді як джерела NYT та спецслужб США говорять про детально пропрацьований план Путіна щодо розвалу НАТО через Молдову та конкретних цифрах фінансування (20 млн доларів), офіційний Кремль продовжує заперечувати втручання. Москва стверджує, що будь-які звинувачення на адресу РФ є вигадкою, спрямованою на дискредитацію країни, і заперечує факти щодо підготовки бойовиків у Сербії та Боснії. Крім того, дані про пряме участь Сергія Кірієнка в операціях з купівлі голосів у Молдові залишаються предметом суперечок, оскільки підтверджені лише через непрямі джерела та витік документів, які Москва називає сфабрикованими.