Переказ грошових коштів від батьків, дружини чи дитини на банківську карту сам по собі не породжує податкового зобов'язання для отримувача. Про це в коментарі РБК-Україна заявив керуючий партнер АО «Юридична компанія WINNER», кандидат юридичних наук, адвокат Ігор Ясько. За його словами, податкові наслідки залежать не від того, яке формулювання призначення платежу ввів клієнт у банківському застосунку, а від правової природи наданих коштів та доказової бази, яку людина здатна надати за запитом податкового органу.

Нульова ставка без обмеження суми для близьких родичів

Для родичів першого та другого ступеня спорідненості діє ставка 0% ПДФО без сплати військового збору, причому розмір переказу не має значення. До першого ступеня належать батьки, чоловік або дружина, діти, включно з усиновленими. До другого ступеня — рідні брати та сестри, бабусі, дідусі та онуки. Якщо кошти надійшли у дарунок від цих осіб, податкове зобов'язання взагалі не виникає. Адвокат підкреслює, що це не пільга «до певної суми», а безумовне звільнення: стаття 174 Податкового кодексу України поширює на подарунки від фізичних осіб ті самі правила, що й на спадщину. «Переказ від мами, сина чи дружини на картку — це не автоматично „непідтверджений дохід', з якого слід платити податки», — зазначив Ясько.

Дальні родичі та сторонні особи: ставка 10%

Зовсім інша картина складається, якщо дарунок не належить до першого чи другого ступеня спорідненості. Подарунок від тітки, дядька, двоюрідного брата, хрещеного, друга чи співмешканця без зареєстрованого шлюбу оподатковується 5% ПДФО та 5% військового збору — разом 10% від суми. Якщо ж дарунок або отримувач має статус нерезидента, застосовується ставка 18% ПДФО. Отримувач оподатковуваних подарунків зобов'язаний задекларувати дохід: декларація подається до 1 травня наступного року, а сам податок сплачується до 1 серпня.

Доказова база: чому «допомога від родичів» без документів може не спрацювати

За словами експерта, ризик для платника податків виникає не через сам факт надходження грошей на карту, а тоді, коли людина не здатна пояснити, хто і на якій підставі переказав йому значну суму. «Фраза „це допомога від родичів' без документів може бути недостатньою, якщо податкова поставить питання про джерело походження коштів», — попередив адвокат. Для звичайних побутових переказів між близькими родичами закон не вимагає нотаріальної угоди дарування, проте чим більша сума, тим важливіше мати під рукою виписку з банку, чітке призначення платежу, документи, що підтверджують спорідненість, а при великих переказах — договір дарування. Не кожен сімейний переказ є подарунком: повернення боргу, переказ спільних коштів або компенсація витрат мають іншу правову природу, і для них слід зберігати розписку, договір позики чи чеки.

Фінансовий моніторинг і заборона на маскування доходів

Адвокат окремо нагадав про механізм фінансового моніторингу: банк має право перевіряти походження великих або нетипових операцій, і нульова ставка податку не скасовує потреби пояснити джерело коштів. Маскувати під «допомогу від родичів» оплату за роботу, продаж товарів чи підприємницькі надходження категорично не рекомендується: Державна податкова служба може розцінити такі кошти як незадекларований дохід. Окремо експерт уточнив, що для нематеріальних подарунків (речей) діє ліміт необкладної податком суми у розмірі 25% мінімальної заробітної плати, тоді як на грошові подарунки від близьких родичів це обмеження взагалі не поширюється.

Матеріал підготовлено в ознайомлювальних цілях і не є фінансовою чи юридичною консультацією. Перед прийняттям рішень з податкових питань рекомендується звертатися до ліцензованого спеціаліста.