Український парламент зробив крок до повної прозорості цифрової економіки. Верховна Рада прийняла законопроєкт № 15111-д, який зобов'язує платформи на кшталт Uber, Airbnb та OLX передавати дані про доходи користувачів до податкової. Це рішення стало ключовою умовою для співпраці з МВФ, проте його реалізація торкнеться мільйонів громадян — від кур'єрів до продавців вживаних речей.

Цифровий контроль та європейські стандарти

Суть нововведення полягає в імплементації європейської директиви DAC7 та правил ОЕСР. Тепер оператори цифрових сервісів стають податковими агентами. Їм доручено не лише ідентифікувати користувачів, а й збирати дані, утримувати податок та звітувати перед Державною податковою службою (ДПС). За документ проголосували 241 народний депутат, що робить його набування чинності лише питанням часу та технічної готовності.

Пільгова ставка та звільнення від військового збору

Для тих, хто заробляє через додатки, законодавці передбачили спеціальний режим. Замість стандартної ставки ПДФО у 18% вводиться пільгова ставка у 5%. Важливим нюансом стало повне звільнення таких доходів від військового збору. Це суттєве послаблення, спрямоване на легалізацію «сірої» зони цифрового заробітку.

Однак система не вимагає від громадян самостійного декларування. Якщо ліміти перевищено, ДПС сама розрахує суму та направить повідомлення-рішення. Це звільняє звичайних користувачів від бюрократичної тяганини, але робить процес контролю автоматичним та неминучим.

Безпечний ліміт для продажу речей

Закон враховує побутові потреби громадян. Для фізичних осіб, що продають вживані речі через маркетплейси, встановлено неподатковий ліміт у 2000 євро на рік. Це дозволяє продавати особисті речі без ризику потрапити до податкової бази. При цьому платформи зобов'язані фіксувати весь обіг коштів, що створює прозору картину діяльності користувача.

Компроміс із бізнесом: що виключили із закону

Фінальна версія документу стала результатом жорсткого діалогу з представниками ділового середовища. Під тиском бізнесу з тексту було виключено найбільш суперечливі пункти:

  • Скасовано вимогу щодо відкриття спеціальних рахунків для продавців.
  • Виключено норму про розкриття банківської таємниці для загальних рахунків користувачів.
  • Спрощено звітність для іноземних платформ, яким дозволено платити податки в валюті.

Терміни запуску та статус самозайнятих

Повноцінний запуск системи збору даних заплановано на 1 січня 2027 року. Проте експерти прогнозують зсув термінів до 2028 року, оскільки набуття чинності залежить від підписання Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією (DPI). До цього моменту норми будуть готуватися технічно та юридично.

Для підприємців (ФОП) закон дозволяє поєднання діяльності. Якщо дохід на платформі отримано за кодами видів економічної діяльності (КВЕД), що не збігаються із зареєстрованими, податок сплачується за ставкою 5% як фізособою. При цьому з тексту виключено ризики перекваліфікації відносин у трудові, що знімає тривоги щодо статусу самозайнятих.

На даний момент офіційних коментарів від МВФ щодо відповідності компромісного тексту їхнім початковим вимогам не надходило. Водночас, вектор на прозорість цифрових транзакцій задано, і українська економіка готується до нової ери автоматизованого оподаткування.