Повітряні тривоги, регулярні обстріли та перманентна загроза безпеці кардинально трансформують повсякденне життя українців, включаючи споживчу поведінку. Питання про те, де, коли та яким чином жителі великих міст купують товари першої необхідності та інші категорії продукції, сьогодні набуло особливої актуальності. Згідно з масштабним дослідженням дослідницької компанії Gradus, опублікованим у жовтні 2026 року, українці демонструють абсолютно різні моделі адаптації залежно від регіону проживання, інтенсивності атак та ступеня близькості до лінії фронту.

Регіональні особливості адаптації: від гострої реакції до автоматизму

Дослідники відзначають цікавий психологічний нюанс: самі громадяни часто стверджують, що вже звикли до сирен та загроз, а безпека нібито перестала впливати на їхні купівельні звички. Проте детальний аналіз фактичної поведінки спростовує цю думку. Небезпека напряму диктує вибір торгових точок, необхідність відкладати покупки, перехід на дистанційні канали або відмову від певних товарів. Зокрема, у Києві фіксується гостра реакція на тлі ескалації атак: городяни оперативно змінюють звичні маршрути, переносять візити до магазинів та частіше користуються послугами кур'єрської доставки. В Одесі, Дніпрі та Миколаєві спостерігається модель гнучкої адаптації, де нові правила є рухливими й можуть моментально перебудовуватися під впливом сирен чи надзвичайних подій.

Харківський феномен та стабільність у Львові

Совершенно інша картина склалася в західних та прифронтових регіонах країни. У Львові дослідники зафіксували стабільну практику: тут фактор безпеки справляє мінімальний вплив на рутинний шопінг, а ключовими критеріями залишаються зручне розташування торгової точки, звична логістика та широкий асортимент. Натомість Харків став прикладом максимальної та вже автоматичної адаптації до перманентної небезпеки. Тривалий досвід життя під обстрілами сформував у харків'ян чіткі рефлекси: люди надають перевагу покупкам виключно поруч з домом, великі торгові формати поступово поступаються місцем локальним мережам, а в періоди масованих ударів жителі повністю виключають імпульсивний шопінг, концентруючись лише на найнеобхіднішому для швидкого повернення в безпечне місце. Засновниця та CEO Gradus Євгенія Близнюк наголошує, що харківський сценарій може стати моделлю, до якої згодом адаптуються і жителі інших українських міст.

Нові споживчі сценарії та омніканальність

Трансформація торкнулася й самого процесу здійснення покупок, розділивши споживачів на онлайн-орієнтованих та прихильників офлайн-форматів. Перші у момент повітряної тривоги активніше замовляють товари додому або шукають альтернативи в мережі, тоді як другі вважають за краще перечікувати небезпеку в укриттях. В умовах війни сформувалися унікальні поведінкові патерни: прагнення запастися товарами про запас через ризик перебоїв логістики, пошук доступних точок продажу прямо під час тривог, а також сприйняття похода в магазин як психологічного розвантаження і можливості повернутися до елементів мирного життя. Цифрові інструменти міцно увійшли в побут: українці масово використовують мобільні додатки ритейлерів для моніторингу цін, перевірки наявності товарів та порівняння акцій, успішно комбінуючи онлайн- та офлайн-середовище для збереження контролю над ситуацією.