Ранку 3 вересня 2026 року в селищі Пробудження Енгельсського району Саратовської області невідомий на мотоциклі відкрив вогонь по російському генерал-майору Миколі Варпакховичу. За наявними даними, нападник зробив два постріли: одна куля влучила офіцерові в обличчя, друга поранила його в тіло. Після атаки зловмисник зник, а постраждалого в тяжкому стані доставили до Саратова, де лікарі бороняться за його життя. Про інцидент повідомило видання РБК-Україна зі посиланням на публікацію Telegram-каналу «Досьє шпигуна», а також проросійські ЗМІ, які підтвердили факт стрільби.
Обставини нападу
Згідно зі зібраними відомостями, інцидент стався ранку 3 вересня, коли Варпакхович виходив з магазину в селищі Пробудження. До нього на високій швидкості під’їхав невідомий на мотоциклі та відкрив вогонь. Нападник зробив два постріли — в обличчя та в тіло генерала — після чого негайно зник з місця події. Постраждалого екстрено доставили до саратівської лікарні. На момент публікації обставини покушення та особу нападника не встановлені. Російські правоохоронні органи, за наявними даними, розпочали розшук стрільця.
Хто такий Микола Варпакхович
За даними Telegram-каналу «Досьє шпигуна», поранений у Саратовській області — генерал-майор Микола Варпакхович, командувач 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії далекої авіації Військово-космічних сил Російської Федерації. Підпорядкування далекої авіації ВКС РФ, зокрема оснащені стратегічними бомбардувальниками-ракетоносами Ту-95МС, є одним із ключових елементів ракетно-ядерної триади Росії та несуть відповідальність за нанесення ударів крилатими ракетами на великі відстані. На фото, опублікованому в відкритих джерелах, Варпакхович знято на тлі бомбардувальника Ту-95 на аеродромі далекої авіації.
Зв'язок з ударом по «Охматдету»
31 серпня 2026 року Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора заочно повідомили Варпакховича про підозру. За версією українського слідства, генерал причетний до ракетного удару по дитячій лікарні «Охматдет» у Києві, здійсненого 8 липня 2024 року. Підпорядковані Варпакховичу підрозділи далекої авіації, як стверджує слідство, запустили крилату ракету Х-101 класу «повітря–земля» з бомбардувальника-ракетоноса Ту-95МС. Згідно з офіційними даними, внаслідок атаки загинули двоє людей — молодий лікар та дідусь однієї з маленьких пацієнток. Крім того, як встановило видання ASTRA, серед адрес, пов'язаних із Варпакховичем, значиться саме селище Пробудження в Енгельсському районі Саратовської області — тобто місце, де сталося покушення, збігається з одним із його відомих адресів.
Суперечливі дані
Важливо зазначити, що факт самого нападу підтверджується проросійськими ЗМІ, однакова ідентифікація постраждалого саме як генерал-майора Варпакховича ґрунтується на публікації Telegram-каналу «Досьє шпигуна», а не на офіційному заявленні російського Міноборони чи силових структур. Мотив нападника та його особа на момент публікації не встановлені. Українські ЗМІ та аналітики пов'язують покушення із заочним обвинувальним висновком, винесеним Варпакховичу 31 серпня, проте жодна зі сторін публічно не підтвердила цю версію. Таким чином, пряма причинно-наслідковий зв'язок між ударом по «Охматдету» та інцидентом у Саратовській області залишається припущенням, хоча збіг адреси та хронології робить цю версію найімовірнішою.
Контекст: удар по «Охматдету» та його наслідки
Ракетний удар по Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдет» у Києві 8 липня 2024 року став одним із найгучніших інцидентів конфлікту. Окрім двох загиблих, внаслідок атаки постраждало чимало дітей та медперсоналу. Як нагадують українські видання, після удару стало відомо про смерть дитини, яка в момент атаки перебувала в реанімації в критичному стані. Хлопця перевезли в іншу київську лікарню, проте врятувати його не вдалося. Українське слідство кваліфікувало атаку як воєнний злочин і направило запити в міжнародні інстанції. Заочне обвинувачення Варпакховича, винесене 31 серпня 2026 року, стало, по суті, першим публічним кроком до притягнення конкретного командира далекої авіації до відповідальності за цей удар.
