--- title: "Від «медового місяця» до замороження: чому Польща та Україна віддаляються одна від одної" description: "The Guardian: «медовий місяць» Польщі та України завершився — українці стали конкурентами на ринку праці, а суперечки навколо УПА та позбавлення ордена Зеленського заморозили стосунки." date: 2026-08-27T03:26:00.000Z lang: uk url: https://xab.info/uk/posts/polscha-ukraina-vidnosyny-zamorozka-uk tags: [poland-ukraine, relations, refugees, upa, historical-memory, labor-market, the-guardian] publisher: "XAB.info" --- # Від «медового місяця» до замороження: чому Польща та Україна віддаляються одна від одної ![Українські біженці в черзі на отримання статусу ПЕСЕЛ у Польщі](https://xab.info/media/2026/08/27/polsha-ukraina-otnosheniya-zamorozka/polsha-ukraina-otnosheniya-zamorozka-1.webp) ## 🎯 Key Points - За опитуванням CBOS, 52% поляків проти прийняття українських біженців; у суспільстві зростає «втому» від підтримки Києва. - Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордену Білого Орла на тлі суперечки навколо найменування військової частини на честь УПА. - The Guardian бачить головну причину охолодження в тому, що українці перестали бути «біженцями» й стали конкурентами на ринку праці та в бізнесі. - Україна більше не потребує Польщі як посередника в ЄС та США, що посилює напруженість у Варшаві. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Польща стала одним із головних союзників України: Варшава відкрила кордон для мільйонів українських біженців, передавала зброю та фінансову допомогу, а українські лідери публічно дякували за підтримку. Тоді це виглядало як початок нового етапу в стосунках двох країн, попри їхню складну й болісну історію. Однак, як зазначає видання The Guardian у матеріалі, на який посилається РБК-Україна, цей «медовий місяць» виявився недовгим, і сьогодні стосунки між Варшавою та Києвом фактично перебувають у стані замороження. ### Від «медового місяця» до охолодження Першим помітним індикатором зміни настроїв став ставлення польського суспільства до українських біженців. За даними опитування польського центру CBOS, проведеного минулого місяця, 52% поляків виступають проти того, щоб країна приймала українських біженців. Паралельно в Польщі дедалі частіше лунають заяви про «втому» від підтримки Києва, а представники польських правих стверджують, що передача Україні значних партій зброї ніби послабила власні оборонні можливості країни на випадок потенційної російської агресії. Ці настрої накладаються на політичний конфлікт навколо історичної пам'яті. ### Історична пам'ять як тригер Нове загострення сталося після того, як Володимир Зеленський назвав військову частину на честь Української повстанської армії, окремі учасники якої, за версією польської сторони, у 1943 році могли брати участь у вбивствах поляків. Польська сторона відреагувала різко: президент Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордену Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, якою можуть бути нагороджені іноземці. Жодна зі сторін не пішла на поступки, і це закріпило «замороження» двосторонніх стосунків. ### Суперечливі дані Тут важливо чесно розділити кілька невідповідностей. По-перше, питання про роль УПА в подіях 1943 року залишається предметом гострої суперечки: польська сторона кваліфікує дії окремих учасників УПА як злочини проти польського населення, тоді як українська традиція розглядає УПА насамперед як рух за незалежність, а звинувачення в масових вбивствах поляків оскаржує або оцінює інакше. По-друге, теза польських правих про те, що постачання зброї Україні «послабило оборону Польщі», є політичною оцінкою, а не підтвердженим фактом, і не підкріплюється в джерелах конкретними даними про стан польських арсеналів. Нарешті, редакційна рамка РБК-України, що звинувачує поляків у «короткозорості» та «відштовхуванні українців», жорсткіша й оцінніша, ніж структурний аналіз The Guardian, який бачить причини охолодження в об'єктивних довгострокових процесах, а не в моральному виборі однієї зі сторін. ### Структурні причини: від біженців до конкурентів За оцінкою автора матеріалу в The Guardian, одна з головних проблем полягає в тому, що Польща не до кінця усвідомила довгостроковий характер змін, спричинених війною. Українці, які спочатку жили в польських родинах, поступово почали орендувати або купувати житло, створювати бізнеси та формувати власну громаду, дедалі частіше конкуруючи з місцевими жителями на ринку праці та в підприємництві. Для країни, що після Другої світової війни залишалася переважно етнічно однорідною, така трансформація виявилася складною: співчуття та благодійність перестали бути основою взаємодії, коли українці почали будувати самостійне життя. За даними польських джерел, українські працівники вже становлять помітну частку ринку праці Польщі, що посилює сприйняття конкуренції. ### Прогноз: конкуренція в європейському просторі Зміни відбулися й на рівні самої України: після 2022 року країна поступово перетворилася з отримувача масштабної західної допомоги на державу, яка розвиває власні військові технології та експортує відповідний досвід, а українські лідери отримали прямий доступ до керівництва США та провідних країн Західної Європи. Києву більше не потрібен посередник чи «адвокат» у Брюсселі, яким Польща традиційно намагалася себе бачити, — і це породжує у Варшаві заздрість і образу. The Guardian прогнозує, що в найближчі роки Україна буде все глибше інтегруватися в європейський простір, а українські компанії та працівники — конкурувати з французькими, німецькими та польськими, подібно до того, як колись польські компанії виходили на ринки Західної Європи. Таким чином, обидві країни, за оцінкою видання, не підготувалися до довгострокових наслідків війни: Варшава не готувала суспільство до того, що значна частина біженців залишиться і стане частиною суспільства, і не врахувала зростання політичних та економічних амбіцій України. ## 🔍 Fact-Check Verification - [Українці стали конкурентами, а не біженцями: The Guardian про образи Варшави на Київ](https://www.rbc.ua/ukr/news/ukrayintsi-stali-konkurentami-bizhentsyami-1787799386.html) - Основной источник: пересказ анализа The Guardian — опрос CBOS (52%), отзыв Ордена Белого Орла Зеленскому, тезис о конкуренции и прогнозе интеграции Украины в ЕС. Аналитические выводы — мнение автора. - [Українці становлять 5% ринку праці Польщі](https://korrespondent.net/business/economics/4868486-ukrayntsy-sostavliauit-5-rynka-truda-polshy) - Подтверждает тезис о значительном присутствии украинцев на рынке труда Польши, что соответствует аргументу о «конкурентах». - [«Медовий місяць» Польщі та України завершився: поляки дедалі частіше відвертаються від Києва](https://news.mail.ru/politics/72120681/) - Независимое подтверждение общей динамики охлаждения отношений и смены общественных настроений в Польше. ## ❓ FAQ ### Q: Чому, за даними опитування, поляки стали негативно ставитися до українських біженців? **A:** Згідно з опитуванням центру CBOS, 52% поляків виступають проти прийняття українських біженців. Видання пов'язує це з тим, що українці перестали сприйматися лише як ті, хто потребує допомоги, і стали конкурентами на ринку праці та в бізнесі, а також із заявами про «втому» від підтримки Києва. ### Q: Що сталося з нагородою Володимира Зеленського в Польщі? **A:** Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордену Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі для іноземців — на тлі конфлікту навколо найменування військової частини на честь УПА та суперечок про історичну пам'ять. ### Q: У чому, за переконанням The Guardian, корінь погіршення стосунків? **A:** У тому, що обидві країни не підготувалися до довгострокових наслідків війни: Польща не готувала суспільство до того, що частина біженців залишиться і стане конкурентами, а не врахувала зростання політичних та економічних амбіцій України, якій більше не потрібен польський «адвокат» у ЄС та США.