Польща змінює правила гри: українцям масово відмовляють у статусі біженця, видаючи візи економічних мігрантів

У Польщі відбувається значна зміна підходу до реєстрації українських громадян. У низці міст місцеві влади почали масово відмовляти у наданні статусу тимчасового захисту (PESEL UKR). Натомість заявникам все частіше присвоюють статус NUE, який класифікує людину як економічного мігранта і не передбачає спеціальних пільг, що належать біженцям.

Зміна парадигми: від біженців до трудових мігрантів

Польські громади переглянули свої алгоритми роботи. Якщо раніше процедура оформлення була спрощеною, то тепер чиновники посилити контроль і почали ретельно вивчати кожну заяву. Ключовим фактором, що впливає на рішення, стало місце прибуття. Якщо заявник приїхав із тилового міста України, шанси на отримання статусу UKR різко падають. Місцеві влади виходять із того, що такі люди їдуть до Польщі не рятуватися від бомбардувань, а в пошуках кращої долі та роботи.

Статус NUE, який тепер видають замість UKR, кардинально змінює становище людини. Це означає, що громадянин розглядається як економічний мігрант, а не як особа, яка потребує гуманітарного захисту. Це ускладнює доступ до соціальної допомоги та підтримки.

Юридичний тупик та бюрократичні бар'єри

Журналісти та правозахисники відзначають наявність серйозної юридичної колізії. Чинне польське законодавство формально залишається на боці біженців: спеціальний закон гарантує захист усім українцям, що прибули до країни. Однак на практиці муніципалітети самостійно тлумачать правила, ігноруючи федеральні норми на користь локальних рішень.

Крім того, багато українців стикаються з відмовами через порушення термінів. Закон встановлює чіткі часові рамки для подання документів після перетину кордону. Якщо ці терміни порушено, у статусі UKR відмовляють автоматично, незалежно від обставин прибуття.

Нові правила гри: контроль та нерухомість

Паралельно зі зміцненням міграційного контролю в Польщі вступають у силу оновлені правила нагляду за трудовими контрактами. Державна інспекція праці (PIP) отримує розширені повноваження, що має посилити контроль за дотриманням прав працівників.

Також уряд країни прийняв законопроєкт, спрямований на спрощення процедури придбання нерухомого майна для іноземців. Головною метою нововведень заявлена цифровізація процесів та упорядкування контролю за угодами, що має зробити ринок більш прозорим.