Польський ринок праці готується до масштабних змін. З 8 липня 2026 року в країні набудуть чинності нові правила, спрямовані на викорінення практики прихованого найму. Інспекція праці отримає право в примусовому порядку перекваліфікувати цивільно-правові угоди на офіційні трудові договори, якщо фактичні умови роботи свідчать про наявність трудових відносин.
Двоетапна модель контролю та критерії перевірки
Нова система нагляду будується на двоетапній моделі. При виявленні порушень під час аудиту інспектор видає роботодавцю припис про їх усунення. Ігнорування вимог може призвести до адміністративного рішення про примусове перетворення договору або судового позову.
Головним критерієм оцінки стає не назва документа, а реальна суть співпраці. Інспектори зосередяться на трьох ключових елементах:
- Особисте виконання обов'язків працівником;
- Наявність керівництва або нагляду зі сторони замовника;
- Фіксований графік та місце роботи.
Якщо ці ознаки присутні, договір має бути оформлений як трудовий.
Цифровізація та автоматичне виявлення схем
Для підвищення ефективності контролю держава впроваджує системи автоматичного аналізу даних. Органи обмінюватимуться інформацією з податковою службою та фондом соціального страхування. Це дозволить швидко виявляти підозрілі схеми, такі як масова заміна штатних посад контрактами B2B або тривала співпраця за рахунками-фактурами з одним замовником.
Ризики для іноземних працівників
Хоча реформа спрямована на упорядкування ринку праці та захист прав працівників, експерти попереджають про можливі негативні наслідки для іноземців. Генеральний директор компанії Gremi Personal Томаш Богдевич у коментарі РБК-Україна зазначив, що основний ризик полягає не в самих перевірках, а в реакції роботодавців.
Компанії, які масово використовують договори доручення (umowa zlecenia) або B2B-схеми, можуть почати скорочувати персонал, змінювати графіки або переводити працівників до підрядників, щоб знизити витрати та юридичні ризики. Зокрема, це може призвести до відмови від найму іноземців.
Експерт підкреслює, що автоматичної легалізації кожного контракту не відбудеться. Умови будуть оцінюватися індивідуально. Для українців реформа може дати більше гарантій, але водночас підвищити ризик втрати роботи у недобросовісних роботодавців. Особливо вразливі ті, чиє право на перебування в країні пов'язане з конкретним роботодавцем.
Що робити працівникам
У разі розірвання договорів працівникам доведеться терміново шукати нові законні підстави для працевлаштування та уважно слідкувати за термінами повідомлення державних органів. Також українцям зі статусом тимчасового захисту необхідно пам'ятати про необхідність оновлення даних у реєстрі PESEL. Без цього біженці ризикують втратити статус UKR та доступ до соціальних прав.