У суботу, 31 жовтня 2026 року, президент Польщі Кароль Навроцкий скликав екстрені переговори з представниками парламентських партій, заявивши, що конституційний порядок країни було порушено після нічного зіткнення біля будівлі Конституційного суду (Трибуналу) у Варшаві. «Цієї ночі було скоєно акт порушення конституційного порядку Республіки Польща та незаконного захоплення конституційної державної установи», — заявив глава держави. За його словами, нараду скликано «з метою стабілізації політичної ситуації та відновлення конституційного порядку» на тлі загрози внутрішній безпеці.

Нічне протистояння біля будівлі Трибуналу

Президент перервав офіційний візит до Сенегалу та повернувся до Варшави у п'ятницу ввечері, а близько години ночі, за його словами, «попри перешкоди» прибув до будівлі Конституційного суду. Всередині він зустрівся з Анною Корвін-Пиотровською, яка, посилаючись на статус судді з найбільшим стажем, видала наказ про призупинення повноважень чинного голови Трибуналу Богдана Свечковського та заступника голови Бартоломея Сочанського і оголосила себе виконувачкою обов'язків голови. На прохання Корвін-Пиотровської та генерального прокурора будівлю оточили співробітники поліції у складі спецпідрозділів. Навроцкий, за його словами, залишався в будівлі майже до п'ятої ранку, після чого розпорядився вивести поліцію з території суду. Вночі біля будівлі також відбувалися зіткнення між демонстрантами та правоохоронцями, для охорони території було залучено додаткові сили.

Коріння кризи: боротьба за керівництво судом

Нестабільність навколо Конституційного суду зберігається з моменту приходу до влади коаліції прем'єр-міністра Дональда Туска у 2023 році, коли було висунуто плани щодо зміни керівництва Трибуналу. Після обрання Навроцкого президентом у 2025 році ці плани, за його словами, були заблоковані: він відмовився приймати присягу у нових суддів, призначених парламентом, де домінує урядова коаліція. Опозиційна партія «Право і справедливість» (PiS) підтримує цю позицію. На тлі спору про керівництво судом прем'єр Туск призначив суддею трибуналу колишнього члена свого уряду Мачея Берека, після чого біля будівлі суду почали проходити акції протесту.

Позиції сторін та міжнародні коментарі

Сторони дають взаємовиключні оцінки тому, що відбувається. Опозиція відкинула заяву Корвін-Пиотровської, звинувативши її та адміністрацію прем'єра Туска у «незаконному захопленні влади» та «державному перевороті»; сам Трибунал, за повідомленнями, також говорив про «державний переворот» на тлі протистояння. Навроцкий, своєю чергою, після від'їзду із суду заявив про його «захоплення силою» і повідомив, що проконсультувався з першим головою Верховного суду Збігневом Капіньським, який, за його словами, «також не визнає законними дії, вчинені узурпаторами влади». Генеральний прокурор Вальдемар Журек, навпаки, розкритикував дії президента та оголосив про розслідування щодо «людей з президентської канцелярії» та самого Навроцкого, назвавши їхні дії «скандальними та неприйнятними». Польські ЗМІ характеризують ситуацію як глибоку політичну кризу, що розділила країну на два протиборчі табори; почалися вуличні акції протесту. За кордоном події теж прокоментували: за повідомленнями, російський лідер Дмитро Медведєв назвав те, що відбувається в Польщі, переворотом.

Що далі

Скликана Навроцким термінова нарада з парламентськими силами покликана, за заявою президента, стабілізувати обстановку та відновити конституційний порядок. Однак, поки сторони не дійшли згоди щодо законності дій одна одної та статусу керівництва Трибуналу, політичне протистояння в Польщі, судячи з усього, збережеться, а питання про те, чия інтерпретація подій відповідає конституції, залишається відкритим.