Польща отримала чергову партію ракетного озброєння південнокорейського виробництва, до складу якої увійшли балістичні ракети CTM-290 з дальністю близько 300 км. Про це повідомило РБК-Україна з посиланням на заяву Агентства озброєнь Польщі у Twitter. Постачання розширює можливості реактивної системи залпового вогню Homar-K, яка будується на вітчизняному автомобільному шасі та оснащена польською системою управління вогнем.

Що саме надійшло на озброєння

За даними відомства, у цьому постачанні присутні два типи боєприпасів: керовані реактивні снаряди CGR-80 з дальністю до 80 км та балістичні ракети CTM-290, що мають значно більшу дальність — до 290 км. Саме CTM-290, за словами представників Агентства озброєнь, призначені для системи Homar-K і дозволяють завдавати ударів поза досяжністю низки засобів протиповітряної оборони. Таким чином, армія отримує можливість комбінувати на одній платформі тактичні снаряди ближнього радіуса та балістику середнього радіуса.

Homar-K: польська версія Chunmoo

Комплекс Homar-K є польською адаптацією південнокорейської реактивної системи залпового вогню K239 Chunmoo. Установка розміщена на восьмиколісному шасі Jelcz та оснащена вітчизняною системою управління вогнем TOPAZ. Пускова установка обладнана двома транспортно-пусковими контейнерами: кожний розрахований або на шість реактивних снарядів CGR-080, або на одну балістичну ракету CTM-290. У результаті одна система Homar-K здатна нести водночас до 12 керованих реактивних снарядів або дві балістичні ракети, що забезпечує гнучкість під час планування залпового вогню.

Контракт і плани локалізації

У квітні 2024 року Польща уклала контракт із південнокорейською компанією Hanwha Aerospace на постачання 72 пускових установок Homar-K та кількох тисяч ракет різної дальності; вартість угоди оцінювалася приблизно в 1,6 млрд доларів. Важливим елементом програми є локалізація виробництва: перші ракети, зібрані на польському підприємстві, мають зійти з конвеєра вже у 2028 році. Це дозволить Варшаві зменшити залежність від закордонних постачань та наростити власний арсенал ракетного озброєння.

Контекст: паралельні розробки в Україні

На тлі польського постачання варто згадати й українські проєкти в тому ж сегменті. Раніше Денис Штиллерман з компанії Fire Point опублікував фото нічного пуску української ракетки, пояснивши, що FP-7 є бюджетним аналогом американської системи ATACMS з дальністю до 200 км, тоді як потужніша модифікація FP-9 здатна уражати цілі на відстані 800–850 км. Окрім того, на початку серпня стало відомо, що Fire Point розробила власний турбореактивний двигун, який може використовуватися для крилатої ракети «Фламінгі»; за словами генерального директора компанії Ірини Терех, створення двигуна виявилося складнішим завданням, аніж розробка самої ракети.