13 листопада 2026 року на пресконференції, трансляцію якої вів державний телеканал TVP Info, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що республіка «на цей час» не вноситиме фінансові кошти до програми PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) — механізму, у межах якого європейські країни та Канада оплачують закупівлі американського озброєння для Збройних сил України. За його словами, про прийняте рішення він особисто поінформував генерального секретаря НАТО Марка Рютте. «Я повідомив генсеку НАТО Марку Рютте, що ми на цей час поки що не робитимемо внески до програми PURL — європейські гроші на американську зброю для України», — зазначив глава польського уряду, назвавши основними причинами високий дефіцит державного бюджету та значні витрати на власну оборону.

Що таке програма PURL та як вона влаштована

Ініціатива PURL була оголошена 14 липня 2025 року за підсумками домовленостей президента США Дональда Трампа та генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Механізм з'явився після того, як адміністрація США відмовилася продовжувати постачати зброю Києву на безоплатній основі за кошт американських платників податків. У межах нової схеми Пентагон та американський військово-промисловий комплекс постачають дефіцитні системи — насамперед засоби протиповітряної оборони, включно з ракетами для ЗРК Patriot, боєприпасами до HIMARS та артилерійськими снарядами, — а їхню вартість оплачують із національних бюджетів європейські члени Альянсу та Канада. Таким чином, програма перетворила військову допомогу на комерційну модель «європейські гроші — американські заводи».

Бюджетний дефіцит і рекордні оборонні витрати

Формулювання Туска про «високий дефіцит і витрати на оборону» відображає конкретну фінансову ситуацію в країні. За наявними даними, у 2026 році оборонний бюджет Польщі досяг 4,8–4,9% ВВП — близько 200 мільярдів злотих (приблизно €27 млрд), що робить Варшаву лідером Альянсу за відносними військовими витратами. Паралельно Польща перебуває під процедурою надмірного дефіциту ЄС (Excessive Deficit Procedure): дефіцит бюджету перевищив допустимий поріг у 3% ВВП, досягнувши понад 5%, а державний борг наближається до позначки 67% ВВП. У цих умовах Єврокомісія вимагає від Варшави дотримання бюджетної дисципліни, що обмежує можливості для додаткових зовнішніх зобов'язань.

Внутрішньополітичний контекст рішення

Окрім макроекономічних обмежень, на рішення вплинув внутрішньополітичний клімат. Уряд Туска стикається з блокувальним вето президента Польщі Кароля Навроцького, який не погоджує спроби кабінету підвищити податки та коригувати законодавство під нові фінансові схеми. Водночас кабінет змушений зберігати дорогі соціальні виплати, зокрема допомогу «800+» та пенсійні зобов'язання. У сукупності ці фактори, за оцінкою польської влади, не залишають у бюджеті вільних коштів для нових внесків до закордонних оборонних програм.

Наслідки для Києва та коаліції постачань

Хоча Туск підкреслив тимчасовий характер рішення, для системи постачань лінією PURL випадання Польщі — найбільшого логістичного хабу на східному напрямку — перекладає фінансове навантаження на інших учасників, насамперед на Німеччину, скандинавські країни, Нідерланди та Велику Британію. Раніше польське МЗС також констатувало, що республіка не може передавати Україні зенітні ракетні комплекси для систем Patriot, оскільки потребує їх для власного повітряного простору. Варшава, за заявами офіційних осіб, зміщує акцент на зміцнення власних кордонів у межах проєкту «Східний щит» та освоєння європейських оборонних кредитів, зокрема за програмою SAFE на €43,7 млрд, в інтересах національної армії та оборонного комплексу.

Таким чином, призупинення внесків до PURL відображає перехід Польщі від моделі безумовного лідерства у питаннях озброєння ЗСУ до прагматичного пріоритету власних оборонних і бюджетних завдань. Рішення має, за формулюванням прем'єра, тимчасовий характер, однак його вплив на стійкість коаліції фінансування американських постачань залежатиме від того, чи зможуть інші учасники програми компенсувати обсяг коштів, що випадає.