---
title: "Польща проти «спеціального режиму»: Варшава вимагає перегляду статусу українських чоловіків у ЄС"
description: "Польща вимагає перегляду правил тимчасового захисту в ЄС, виступаючи за виключення чоловіків призовного віку з «спеціального режиму». Брюссель обговорює сценарії переходу на національні види на проживання та зміни правил для нових заявників вже після 2027 року. 🇪🇺🇺🇦"
date: 2026-06-02T12:40:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/polshcha-proty-spetsialnoho-rezhimu-varshava-vymagaie-perehladu-statusu-ukrainskykh-cholovikiv-u-es
tags: []
publisher: "XAB.info"
---

# Польща проти «спеціального режиму»: Варшава вимагає перегляду статусу українських чоловіків у ЄС

![Українські біженці з валізами та дітьми біля автобуса в Польщі на тлі дискусії про скасування особливого режиму](https://xab.info/media/2026/06/02/polsha-za-izmenenie-pravil-vremennoy-zashchity-dlya-ukrainskih-muzhchin/polsha-za-izmenenie-pravil-vremennoy-zashchity-dlya-ukrainskih-muzhchin-1.webp)

У Європейському Союзі набирає обертів дискусія про фундаментальний перегляд системи тимчасового захисту для громадян України. У центрі уваги — доля українських чоловіків призовного віку. Варшава, яка є одним із головних транзитних хабів для біженців, відкрито виступає за зміну чинних правил, наполягаючи на виключенні частини чоловіків з автоматичного режиму захисту.

### Позиція Варшави: відмова від «спеціального режиму»

Згідно з інформацією, отриманою виданням RMF24, польська влада вважає, що чинна система, яка автоматично надає статус захисту чоловікам призовного віку, створює несправедливий прецедент. На думку Варшави, такий підхід формує «спеціальний режим», який ставить українців у привілейоване становище порівняно з іншими міграційними групами.

Польща пропонує виключити з системи тимчасового захисту тих чоловіків, які не мають законних підстав для перетину кордону України. Однак польська сторона проводить чітку межу у своїх вимогах: Варшава категорично відкидає ідею розділення українців за регіональною ознакою. Влада Польщі аргументує це тим, що вся територія України залишається під загрозою ракетних атак, і тому позбавляти захисту жителів «умовно безпечних» областей було б несправедливо.

### Сценарії майбутнього: від 2027 до 2028 року

Питання трансформації системи захисту вже винесено на порядок денний міністрів внутрішніх справ країн ЄС. Експерти та чиновники розглядають кілька сценаріїв розвитку подій, які можуть вступити в силу у період з 2027 по 2028 рік.

Ключовим вектором поступово стає поступова відмова від екстреного механізму тимчасового захисту на користь стандартних міграційних процедур. Це передбачає переведення біженців на національні види дозволів на проживання. Серед обговорюваних заходів також фігурує можливість продовження чинного механізму до 2028 року, але зі суттєвими корективами.

Важливо зазначити, що згідно з внутрішніми документами Ради ЄС, будь-які потенційні зміни матимуть ретроспективний характер лише для нових звернень. Українці, які вже отримали статус тимчасового захисту, не ризикують його втратити. Однак для нових заявників, зокрема чоловіків призовного віку, правила можуть стати суворішими.

### Польський досвід і реакція Брюсселя

Польща вже почала реалізовувати власну стратегію адаптації. У країні впроваджено систему карток CUKR, яка дозволяє українським чоловікам та іншим категоріям біженців переходити від тимчасового статусу до стандартного трирічного виду на проживання. Цей механізм розглядається як модель для поступового переходу від екстрених заходів до довгострокових рішень.

Спецпредставник ЄС з українських питань Ілва Йоханссон позитивно оцінює подібні ініціативи, підкреслюючи необхідність урахування вразливих категорій населення. При цьому вона акцентує увагу на тому, що регулювання статусу чоловіків призовного віку потребує окремого підходу, але ні в якому разі не повинно передбачати сценаріїв примусового повернення.

З 2022 року режим тимчасового захисту дозволив більш ніж 4 мільйонам українців легально перебувати та працювати в країнах Європейського Союзу, обходячи складні процедури отримання притулку. Зараз, коли війна затягнулася, ЄС шукає баланс між гуманітарною підтримкою та довгостроковою міграційною політикою, розглядаючи також програми добровільного повернення біженців після завершення бойових дій.