Міністр цифрових справ Польщі Кшиштоф Гавковський виступив із різким звинуваченням на адресу великих соціальних мереж, заявивши, що платформи фактично виступають «мовчазними союзниками» Росії у розв'язаній проти Європи цифровій війні. За словами очільника відомства, недостатня протидія платформ російській дезінформації дозволяє ботам і фейковим акаунтам, пов'язаним із ГРУ Кремля, вільно поширювати неправдиву інформацію. Гавковський наголосив, що Варшава висунула компаніям низку конкретних вимог і попередив: будь-який державний запит, залишений без виконання, потягне за собою процедуру накладення фінансових санкцій.
Масштаб проблеми: 65 тисяч звернень і 7% видалень
Ключовим аргументом на користь звинувачень міністра стали дані польського науково-дослідного інституту NASK. У першій половині 2026 року організація надіслала соціальним мережам понад 65 тисяч повідомлень про виявлені фейкові акаунти та випадки поширення дезінформації. Однак, за даними NASK, платформи відреагували менш ніж на чверть цих звернень. Лише 7% сповіщених випадків завершилися видаленням контенту, тоді як модерації зазнало трохи більш ніж 17%. Гавковський розцінив ці показники не як технічну неефективність, а як «свідомі дії платформ, які отримують прибуток від дезінформації, використовують її та розглядають як джерело своїх доходів».
Вимоги Варшави: польські модератори та миттєве видалення ботів
У межах висунутих вимог польська влада зобов'язала соціальні мережі сформувати ефективні команди модераторів, які працюють польською мовою та підтримують прямий зв'язок у режимі реального часу з організаціями, що повідомляють про підозрілий контент. Гавковський також зажадав ліквідації того, що назвав «фіктивними процедурами оскарження», негайного видалення будь-яких виявлених мереж ботів та суттєвого скорочення часу реагування на звернення. Міністр прямо заявив, що невиконання державних запитів супроводжуватиметься фінансовими санкціями.
Контекст: цифрова війна та кампанія перед Днем незалежності
Виступ Гавковського пролунав на тлі посилення російської дезінформаційної кампанії, приуроченої до Дня незалежності Польщі. За даними Центру протидії дезінформації (ЦПД), Москва активно поширювала фейки про погіршення відносин між Варшавою та Києвом, а також про «втому» поляків від підтримки України. У ЦПД вважають, що стратегічна мета Кремля — послабити єдність європейської спільноти та підірвати міжнародну підтримку Києва. Заява міністра цифрових справ стала частиною ширшої державної реакції на цю кампанію.
Що далі: санкції як інструмент тиску
Погроза фінансових санкцій з боку Польщі спрямована на те, щоб перетворити добровільну модерацію на обов'язкову умову роботи платформ на польському ринку. Якщо Варшава реалізує заявлений курс, це може стати одним із перших прецедентів, коли європейська держава напряму штрафує соціальні мережі за недостатню реакцію на конкретні категорії контенту. Для платформ це означає необхідність перебудувати локальні процеси модерації та вибудувати інституційний діалог із регулятором у форматі, якого досі не існувало.
