--- title: "Помер В’ячеслав Брюховецький: засновник відродженої Могилянки та один із творець Народного Руху України" description: "12 листопада помер В’ячеслав Брюховецький — Герой України, літературознавець і один із засновників Народного Руху. Саме він у 1991 році ініціював відродження Києво-Могилянської академії та очолював її до 2007 року." date: 2026-11-13T12:25:52.990Z lang: uk url: https://xab.info/uk/posts/pomer-viacheslav-briukhovetskyi-zasnovnyk-mohylanky tags: [] author: "Марина Сливенко" publisher: "XAB.info" --- # Помер В’ячеслав Брюховецький: засновник відродженої Могилянки та один із творець Народного Руху України ![В’ячеслав Брюховецький за трибуною в академічній мантії та конфедератці](https://xab.info/media/2026/11/13/umir-vyacheslav-bryukhovetsky-osnovatel-mohylanki/umir-vyacheslav-bryukhovetsky-osnovatel-mohylanki-1.webp) ## Ключові тези - В’ячеслав Брюховецький пішов з життя 12 листопада 2026 року у віці 78 років. - Він був одним із засновників Народного Руху України та учасником ініціативної групи «Першого грудня». - У 1991 році ініціював відродження Києво-Могилянської академії та керував нею як ректор і президент до 2007 року. 12 листопада 2026 року на 79-му році життя помер Герой України, літературознавець, педагог і громадський діяч В’ячеслав Степанович Брюховецький. Про це повідомило видання РБК-Україна з посиланням на Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА). В університеті назвали його одним із тих людей, «які не просто мріяли про незалежну Україну, а й творили її своєю громадянською мужністю та волею до перемоги». Брюховецький залишив глибокий слід в українському освітньому та суспільному житті: він був одним із засновників Народного Руху України та ключовою фігурою у відродженні Києво-Могилянської академії після здобуття країною незалежності. ### Шлях від Владикавказа до Інституту літератури За даними Великої української енциклопедії, В’ячеслав Брюховецький народився 14 липня 1947 року у Владикавказі. У 1974 році він закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка та вступив на роботу до редакції газети «Літературна Україна». Далі була аспірантура в Київському державному інституті культури. У 1980 році Брюховецький здобув ступінь кандидата педагогічних наук, а в 1986 році — доктора філологічних наук. З 1980 по 1991 рік він працював в Інституті літератури Академії наук УРСР, пройшовши шлях від молодшого й старшого наукового співробітника до завідувача відділу теорії літератури. У цей період він став автором низки літературознавчих праць і досліджень, присвячених творчості українських письменників, зокрема Ліни Костенко та Миколи Зерова. ### Як одна ідея на форумі змінила українську вищу освіту Одним із головних досягнень Брюховецького стало відновлення Києво-Могилянської академії після здобуття Україною незалежності. До 1991 року навчальний заклад із багатовіковою історією вже не функціонував як університет. 14 вересня 1991 року на форумі української інтелігенції Брюховецький виступив із пропозицією відновити академію. Ініціативу підтримали присутні, зокрема майбутній президент України Леонід Кравчук. Уже 19 вересня з’явилося розпорядження голови Верховної Ради «Про відродження Києво-Могилянської академії». За спогадами людей, які брали участь у цьому процесі, спершу мало хто вірив, що задум можна реалізувати. Однак Брюховецький наполегливо шукав приміщення, викладачів і фінансування, домовлявся з чиновниками та залучав людей до майбутньої академії. ### Шахова партія за стіни Могилянки З історією повернення будівлі академії пов’язана одна з відомих історій. За однією з версій, приміщення вдалося повернути після того, як Брюховецький зіграв у шахи з керівником Військово-морського політичного училища Олександром Коровіним, який обіймав тоді будівлі Могилянки. Сам Брюховецький справді захоплювався шахами і казав, що за грою можна багато чого дізнатися про характер людини. У 1992–1994 роках він обіймав посаду ректора Києво-Могилянської академії, а з 1994 по 2007 рік — її президента. Пізніше йому було присвоєно звання почесного президента університету. ### Болонська система до Болонської системи Відроджена академія об’єднала традиції історичного закладу із західними освітніми практиками. Тут запровадили навчання за ступенями бакалавра й магістра, можливість вільно обирати дисципліни, а також спеціальні вступні тести. Університет одним із перших в Україні почав орієнтуватися на принципи Болонської системи ще до її законодавчого впровадження в країні. У 1996 році в університеті відкрили перші магістерські програми, а у 2008 році створили докторську школу з програмами підготовки докторів філософії. Брюховецький також залучав до Наглядової ради відомих політиків і громадських діячів із Західної Європи та США. Рабочими мовами університету стали українська та англійська. У НаУКМА зазначають, що саме Брюховецький заклав основи університетської культури, побудованої на академічній свободі, критичному мисленні, самоврядуванні та взаємній повазі. ### «І часом незнання краще, ніж знання» Окрім наукової та освітньої роботи, Брюховецький брав участь у громадському та політичному житті країни. Він був одним із засновників Народного Руху України та учасником ініціативної групи «Першого грудня». Водночас сам Брюховецький в інтерв’ю виданню Gazeta.ua наголошував, що політиці присвятив лише один рік життя — період створення Народного Руху. Згадуючи про відродження академії, він зізнавався: «Якби мене сьогодні з моїм досвідом і з тим, що я пройшов, повернули назад і сказали: „На, відроди Києво-Могилянську академію!' — я б сказав: „Ні, це неможливо!' Бо я тепер знаю, що це неможливо, а тоді не знав. І часом незнання краще, ніж знання». ## Перевірка фактів і джерела - [Возродил Могилянку и создавал Народный Рух Украины: умер Вячеслав Брюховецкий](https://www.rbc.ua/ukr/news/vidrodiv-mogilyanku-ta-stvoryuvav-narodniy-1794569052.html) - Подтверждено по источнику rbc.ua ## Часті запитання ### Коли помер В’ячеслав Брюховецький? В’ячеслав Брюховецький помер 12 листопада 2026 року на 79-му році життя. ### Яку роль відіграв Брюховецький у Києво-Могилянській академії? Він виступив головним ініціатором відродження НаУКМА у 1991 році, обіймав посаду ректора з 1992 по 1994 рік, а з 1994 по 2007 рік був її президентом.