Американський журнал Foreign Affairs опублікував масштабний аналітичний матеріал, присвячений безпрецедентному військовому протистоянню на Близькому Сході. Згідно з висновками видання, США та їхній союзник Ізраїль здійснили понад 13 000 ударів по іранській території, проте виявилися не здатними повністю придушити Ісламську Республіку або примусити її до капітуляції. Ця кампанія наочно продемонструвала, що технологічна перевага та колосальна вогнева міць далеко не завжди гарантують військовій наддержаві швидке досягнення стратегічних цілей у протистоянні з асиметричним супротивником.
Масштаби кампанії та стратегія Ірану
Аналіз показує, що за перші 24 години інтенсивної фази операції збройні сили США та Ізраїлю задіяли бомби, крилаті ракети та безпілотники для ураження приблизно 1000 ключових цілей в Ірані. Протягом наступних 37 днів було завдано ще близько 12 000 ударів. Незважаючи на те, що військовій інфраструктурі країни було завдано значної шкоди, іранський уряд зберіг стійкість і продовжив відповідати на атаки навіть після пів року безперервного тиску. Ключовим фактором стала багаторічна підготовка Тегерана до такого сценарію: було створено автономну систему управління, здатну функціонувати навіть у разі усунення вищого керівництва, а також налагоджено механізми постачання економіки в умовах жорсткої блокади.Економіка війни: дешеві дрони проти дорогих ракет
Найважливішим відкриттям експертів стала роль доступного озброєння масового виробництва. Не маючи можливості на рівних конкурувати зі США у сфері дорого, вкрай складних стелс-літаків і високотехнологічних сенсорів, Іран зробив ставку на дешеві безпілотники та балістичні ракети. Це породило серйозну економічну дилему для Заходу та його союзників: якщо наступальні дрони коштують десятки тисяч доларів, то вартість зенітних ракет для їх перехоплення обчислюється мільйонами. У результаті США та Ізраїль вимушено витрачають дефіцитні ресурси ППО на відбиття масових нальотів відносно дешевих засобів ураження.Протирічні дані
Оцінюючи масштаб руйнувань та ефективність оборонних систем, експертні спільноти та офіційні відомства розходяться в оцінках. Так, західні аналітики наголошують на безпрецедентному характері ударів і виснаженні ресурсів оборони, тоді як регіональні джерела та заяви іранських посадовців наполягають на мінімальній шкоді для ключових стратегічних об'єктів країни, заявляючи про успішне відбиття більшості атак.
Експертний аналіз та наслідки для глобальної безпеки
На думку автора дослідження Пола Шарре, цей конфликт ознаменовує початок нової ери у військовій справі, де дешева високоточна зброя масового виробництва кардинально змінює звичний баланс сил. Стирая технологічний розрив між наддержавами та країнами з обмеженими можливостями, поточна війна змушує Пентагон переглядати концепції переозброєння, балансуючи між створенням надскладних систем і необхідністю масового насичення армій недорогими засобами ведення бою.