Удари російських військ по стратегічних об'єктах інфраструктури столиці України змусили міську владу активізувати пошуки резервних варіантів транспортного сполучення між лівим і правим берегами Дніпра. Серед розглянутих заходів обговорюються розгортання понтонних переправ і навіть будівництво глибокого тунелю під руслом річки. Однак профільні експерти закликають тверезо оцінювати масштаби проблеми та технічні обмеження подібних мегапроєктів в умовах поточного збройного протистояння.

Реальність та ризики понтонних переправ

Коментуючи ініціативу використання понтонно-мостових парків (ПМП), фахівці наголошують на їхній безумовній технічній здійсненності, що має історичні прецеденти ще з часів Другої світової війни. Тим не менш, цивільний трафік сучасного мегаполіса у години пік кардинально відрізняється від військових завдань евакуації чи перекидання техніки. Понтони здатні частково розвантажити транспортну мережу, пропускаючи легкові авто та громадський транспорт, проте їхня пропускна здатність непорівнянна зі стаціонарними мостами. Крім того, такі конструкції потребують постійного технічного обслуговування, вразливі до сезонних паводків, льодоходу та прицільних ударів безпілотників, що робить їх застосування мірою вимушеного виживанння.

Ціна питання та терміни будівництва тунелю

Інша обговорювана ідея — будівництво підводного тунелю — викликає в експертному середовищі ще більший скепсис через колосальну вартість та тривалі терміни реалізації. За оцінками фахівців, навіть за умови безперебійного багатомільярдного фінансування на розробку проєктної документації піде близько трьох років, а на будівельні роботи — ще приблизно п'ять років. У сумі реалізація проєкту займе від 7 до 10 років, що робить його абсолютно нерелевантним для вирішення сиюхвилинних логістичних проблем столиці, яка зіткнулася з пошкодженням ключових мостових переходів.

Суперечливі дані

В експертному середовищі та офіційних відомствах існують помітні розбіжності в оцінках масштабів і вартості можливих альтернативних рішень. Так, після засідання Київради в жовтні 2026 року в публічному полі озвучувалася сума в 8 мільярдів гривень, необхідна нібито для розгортання системи понтонних переправ через Дніпро. Водночас незалежні транспортні планувальники заявляють про відсутність прозорості в таких розрахунках, вказуючи на дефіцит самих комплектів ПМП на ринку та необхідність їхнього масштабного імпорту з-за кордону, що може зажадати додаткових астрономічних витрат у валюті.

Експертний вердикт та логістичні перспективи

Підсумовуючи дискусію про транспортне майбутнє Києва, фахівці сходяться на думці, що будь-які спроби замінити повноцінні мости тимчасовими чи довгостроковими альтернативами в період активних бойових дій пов'язані з колосальними ризиками. Створення мережі з півтора десятка понтонних переправ зажадає складнішої логістичної координації, встановлення регульованих світлофорних об'єктів та постійної охорони від повітряних загроз. Місту необхідно готуватися до жорстких сценаріїв навантаження на інфраструктуру, що вціліла, уникаючи розпорошення ресурсів на сумнівні довгобуди.