---
title: "Посол ЄС в Україні Катерина Матернова: «Україна ближче до стандартів ЄС, але реформи мають прискоритися»"
description: "Посол ЄС в Україні Катерина Матернова у колонці для РБК-Україна прокоментувала щорічну Доповідь про розширення: за її оцінкою, Україна просунулася вперед за низкою показників, але річні темпи реформ сповільнилися, і 2027 рік стане вирішальним для вступу."
date: 2026-11-10T08:17:48.243Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/posol-es-maternova-zvit-komisii-progres-ukraini-shliakh-v-es
tags: [eu-ukraine, eu-enlargement, kateryna-malernova, eu-commission, ukraine-reforms, anti-corruption, moldova-eu]
author: "Олександр Буран"
publisher: "XAB.info"
---

# Посол ЄС в Україні Катерина Матернова: «Україна ближче до стандартів ЄС, але реформи мають прискоритися»

![Посол ЄС в Україні Катерина Матернова на тлі прапорів України та Європейського Союзу під час виступу](https://xab.info/media/2026/11/10/posol-es-maternova-otchet-komissii-progress-ukrainy-puti-v-es/posol-es-maternova-otchet-komissii-progress-ukrainy-puti-v-es-1.webp)

## Ключові тези

- Єврокомісія опублікувала щорічну Доповідь про розширення, в якій зафіксувала зростання кумулятивної готовності України, але оцінила річний прогрес як сповільнений.
- Щодо судової реформи загальний рівень підготовки України піднято на пів бала, проте кілька законодавчих змін залишаються простроченими.
- Комісія відзначила роботу НАБУ, САП і ВАКС, зокрема справи щодо «Операції Мідас», і назвала вступ до ЄС зусиллям усього суспільства.
- Посол ЄС вважає порівняння темпів України та Молдови непродуктивним через кардинально різні обставини: Україна реформується в умовах повномасштабної війни.
- 2027 рік названо «вирішальним»: Матернова закликає зосередитися на конкретних реформах, а не на публічних дискусіях про темпи.

Минулого тижня Європейська комісія опублікувала щорічну Доповідь про розширення, в якій оцінила прогрес України на шляху до вступу до Євросоюзу. В ексклюзивній колонці для РБК-Україна посол ЄС в Україні Катерина Матернова прокоментувала ключові висновки документа, пояснила, як працюють дві шкали оцінки Брюсселя, і відповіла на запитання, чи доречно порівнювати український шлях із молдовським. За її словами, попри сповільнення низки реформ, Україна об'єктивно просунулася вперед з часів Революції Гідності та перебуває ближче до європейських стандартів, ніж рік тому.

### Дві шкали: чому «обмежений прогрес» не означає відкат

Матернова визнає, що формат звіту Єврокомісії часто викликає плутанину в української аудиторії. Одна шкала оцінює, якого прогресу країна досягла за минулий рік з моменту попередньої доповіді. Друга фіксує кумулятивний прогрес за кілька років — тобто наскільки далеко країна просунулася у конкретній сфері загалом. Як приклад посол наводить судову реформу: у торішній доповіді Комісія констатувала «певний рівень підготовки» та «певний прогрес». У поточному звіті загальний рівень підготовки піднято на пів бала — до проміжного значення між «певним» та «помірним». При цьому річний прогресс оцінено як «обмежений», оскільки на початку року реформа сповільнилася: Україна продовжувала відбирати кандидатів на вакантні суддівські посади та перевіряти чинних суддів, проте кілька законодавчих змін залишаються простроченими. Підсумок, за формулюванням посла, однозначний: суди України підготовлені краще, ніж рік тому, хоча за останні дванадцять місяців вони рухалися повільніше.

### Антикорупційні інституції та «Операція Мідас»

Окремий блок звіту присвячений роботі Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду. Комісія зазначила, що у справах про корупцію на високому рівні їхня діяльність призвела до розслідувань, судових переслідувань та остаточних обвинувальних вироків. Матернова посилається на резонанс, який викликала «Операція Мідас» НАБУ і САП минулого року, і наголошує: у розпал повномасштабної війни незалежні слідчі змогли розслідувати звинувачення, що сягають найвищих ешелонів влади. «Притягнення до відповідальності можновладців — це складне випробування для будь-якої демократії. Деякі держави-члени ЄС знають, як це може бути важко навіть у мирний час», — пише посол. Вона також вказує, що готовність України залежить не лише від ухвалення законів, а й від їх подальшого застосування: на країну чекає ухвалення антикорупційної стратегії та проведення низки інших реформ.

### Вуличні протести липня 2025 року як аргумент на користь інституцій

Окремо Матернова виділяє реакцію громадянського суспільства. У липні 2025 року, після того як Верховна Рада ухвалила закон, що послабив незалежність антикорупційного бюро та спеціалізованої прокуратури, тисячі людей — переважно молоді — вийшли на вулиці. За словами посла, парламент згодом відновив ключові «запобіжники». Поточна доповідь, зазначає вона, «віддає належне» тим, хто продовжує викривати корупційні ризики та відстоювати незалежність слідчих і прокурорів. Вступ до ЄС, за формулюванням звіту, названо зусиллям усього суспільства, а не виключно урядів та відомств.

### Чому порівняння з Молдовою, на думку посла, непродуктивне

Тема молдовського прогресу регулярно викликає гострі емоції в українському публічному полі. Матернова визнає, що Молдова заслуговує на визнання за свої реформи і просунулася далі у виконанні проміжних вимог щодо верховенства права. Проте, за її оцінкою, до обох країн застосовуються однакові умови членства, тоді як обставини кардинально відрізняються: Україна проводить реформи, водночас захищаючи свій народ і територію від повномасштабного вторгнення Росії, і тим самим, за словами посла, допомагає захищати мир у Європі. «Черговий раунд порівнянь із Молдовою мало чим допоможе пройти важливим законопроєктам через Верховну Раду», — резюмує Матернова, закликаючи зосередити енергію на конкретних реформах, а не на публічних дискусіях про темпи сусідів.

### 2027 рік як «вирішальний» та заклик до прискорення

Завершуючи колонку, посол ЄС звертається до української аудиторії, яка, за її спостереженнями, ставить їй одне й те саме запитання — коли країна вступить до Союзу. Матернова визнає нетерпіння українців і заявляє, що хоче бачити Україну частиною «сім'ї ЄС». Водночас вона застерігає від песимізму, який, за її словами, часто винагороджується в соціальних мережах. Напередодні «вирішального року», яким вона називає 2027-й, посол закликає спрямувати енергію на проведення наступних необхідних реформ, а не на суперечки про те, наскільки суворі формулювання Брюсселя. Доповідь, наголошує вона, містить і жорсткі вимоги — реформи повинні рухатися швидше, щоб Україна встигла використати «історичне вікно можливостей» для вступу.

## Перевірка фактів і джерела

- [Шанс Украины двигаться быстрее к ЕС – именно сейчас](https://www.rbc.ua/ukr/news/shans-ukrayini-ruhatisya-shvidshe-es-same-1794298244.html) - Першоджерело: ексклюзивна колонка посла ЄС в Україні Катерини Матернової. Усі фактичні твердження у статті (оцінки доповіді, пів бала щодо судів, «Операція Мідас», протести липня 2025 р., згадка 2027 року) взяті безпосередньо з тексту колонки. Незалежного крос-перевірочного джерела у наданому списку немає.

## Часті запитання

### Що саме Єврокомісія оцінила у новому Звіті про розширення щодо України?

Комісія оцінила два показники: річний прогрес (що змінилося з минулого звіту) та кумулятивну готовність (наскільки далеко країна просунулася у кожній сфері загалом). Щодо судів, наприклад, кумулятивний рівень піднято на пів бала, а річний прогрес названо «обмеженим».

### Чому посол ЄС вважає порівняння України з Молдовою непродуктивним?

Матернова вказує, що умови членства для обох країн однакові, але обставини кардинально відрізняються: Україна проводить реформи в умовах повномасштабного вторгнення Росії. За її словами, порівняння не допомагають просуванню законопроєктів через Верховну Раду.

### Який рік посол ЄС називає «вирішальним» для вступу України?

Катерина Матернова називає 2027 рік вирішальним і закликає спрямувати енергію на проведення конкретних реформ, а не на публічні дискусії про темпи та порівняння з іншими країнами.

### Що сталося з антикорупційними інституціями у липні 2025 року?

У липні 2025 року парламент ухвалив закон, що послабив незалежність НАБУ і САП. Після цього тисячі людей вийшли на протест, і парламент відновив ключові «запобіжники». Посол ЄС зазначає цей епізод як приклад того, що громадянське суспільство захищає інституції, необхідні для вступу до ЄС.