У серпні 2026 року глобальна індустрія відеоігор зіткнулася з масштабним викликом, спрямованим на перегляд фундаментальних принципів цифрової дистрибуції. Найбільший судовий позов проти японського технологічного гіганта Sony поповнився новими впливовими учасниками. До ініціативи нідерландських правозахисників приєдналися засновники руху Stop Killing Games та авторитетний портал DoesItPlay. Об'єднані сили активістів звинувачують корпорацію у створенні жорсткої монополії на цифрову дистрибуцію, стверджуючи, що закритий екосистема консолей PlayStation позбавляє гравців права вибору та можливості купувати контент на сторонніх майданчиках.

Від захисту збереження ігор до боротьби з «податком на консоль»

Активісти руху Stop Killing Games, раніше відомі своєю діяльністю у сфері захисту збереження ігор (game preservation) та боротьби з вимкненням серверів старих проектів, суттєво розширили сферу своєї діяльності. Тепер їхній фокус змістився на захист споживачів від цінового диктату. У центрі уваги — так званий «податок на консоль» (Sony Tax), який, на думку позивачів, закладається в ціни ігор у PlayStation Store. Представники об'єднань заявляють, що вартість цифрового контенту в офіційному магазині через відсутність конкуренції в середньому на 47 відсотків вища за ринкові очікування. Це робить покупку ігор на консолях значно менш вигідною порівняно з PC-платформами, де діють різні магазини та системи знижок.

Загроза повного відмови від фізичних носіїв до 2028 року

Особливе занепокоєння у активістів викликає план компанії повністю відмовитися від випуску фізичних носіїв до 2028 року. Цей крок, згідно з позицією позивачів, призведе до знищення ринку вживаних дисків, який протягом десятиліть слугував єдиною реальною альтернативою офіційному магазину. Ринок б/у ігор дозволяв користувачам перепродавати контент, що фактично знижувало кінцеву вартість володіння грою. Повний перехід на «цифру» закриє цю альтернативу, закріпивши за Sony виключне право на дистрибуцію та ціноутворення. Позивачі вважають, що судові позови є єдиним способом відстояти реальне володіння купленими розвагами та запобігти перетворенню консолей на чисто орендні пристрої.

Глобальний контекст та реакція регуляторів

Судове розслідування в Нідерландах не відбувається у вакуумі. Воно є частиною ширшого глобального тренду на посилення контролю за технологічними гігантами. Як зазначають аналітики, паралельно з нідерландським позовом, політики в Бразилії запропонували власний законопроєкт, надихнутий ідеями руху Stop Killing Games, та ініціювали розслідування щодо практик Sony. Це свідчить про те, що питання монополії на цифрову дистрибуцію стає пріоритетом для регуляторів у всьому світі. Представники об'єднань закликають користувачів з Нідерландів та інших країн підтримати розслідування, підкреслюючи, що лише колективні дії можуть змусити виробників консолей змінити свою цінову політику та відкрити екосистеми для сторонніх дистриб'юторів.

Суперечливі дані

Тоді як активісти наполягають на факті монополії та завищених цінах, позиція Sony залишається незмінною: компанія підкреслює, що ціни на ігри формуються видавцями, а не власником платформи. Sony стверджує, що їхня комісія є стандартною для індустрії та необхідна для підтримки інфраструктури, розробки ПЗ та забезпечення безпеки екосистеми. Крім того, корпорація вказує на те, що відмова від фізичних носіїв — це еволюційний процес, зумовлений попитом користувачів на зручність цифрових форматів, а не спроба захоплення ринку. Однак позивачі відкидають ці аргументи, вказуючи на те, що відсутність конкуренції на консолях дає Sony важелі тиску на видавців, що в кінцевому підсумку перекладається на плечі кінцевого споживача. Різниця в інтерпретації ринкових механізмів створює складну правову картину, яка буде розбиратися в суді.