---
title: "«Поки існує ручне управління цінами, нових інвестицій у генерацію не буде»: експерт пояснив, чому прайс-кепи блокують розвиток енергетики України"
description: "Директор з інвестицій АТ «КІЕП» В’ячеслав Іваницький заявив, що ручні прайс-кепи на рівні 15–17 тис. грн/МВт·год роблять нерентабельними нові інвестиції в генерацію та накопичення енергії. ФРУТЕК вимагає підвищення лімітів до 18 тис. грн/МВт·год, а МЕА рекомендує рівні, що забезпечують імпорт у години дефіциту."
date: 2026-11-22T12:40:49.432Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/prays-kepi-blokuyut-investitsiyi-v-energetiku-ukrayini
tags: [ukraine-energy, price-caps, nrecu, energy-investment, power-generation, energy-storage, iea, frutek]
author: "Дар'я Фоміна"
publisher: "XAB.info"
---

# «Поки існує ручне управління цінами, нових інвестицій у генерацію не буде»: експерт пояснив, чому прайс-кепи блокують розвиток енергетики України

![Високовольтна опора ЛЕП на фоні міського пейзажу та українського прапора у хмарний день](https://xab.info/media/2026/11/22/prays-kepyi-blokiruyut-investitsii-v-energetiku-ukrainy/prays-kepyi-blokiruyut-investitsii-v-energetiku-ukrainy-1.webp)

## Ключові тези

- Жорсткі прайс-кепи на рівні 15 000 і 17 000 грн/МВт·год роблять нерентабельними інвестиції в генерацію та системи накопичення енергії
- НКРЕКП 13 жовтня 2026 року зберегла чинні граничні ціни без змін
- ФРУТЕК вимагає підвищення прайс-кепів мінімум до 18 000 грн/МВт·год для забезпечення роботи маневрових потужностей в опалювальний сезон
- МЕА в доповіді Ukraine's Energy Security 2026 вказало, що цінові обмеження стримують імпорт електроенергії в години дефіциту

Жорсткі прайс-кепи та ручне регулювання цін на електроенергію залишаються одним із ключових бар'єрів для залучення нових інвестицій в українську генерацію та системи накопичення енергії. Про це заявив директор із міжнародної співпраці та інвестицій АТ «КІЕП» В’ячеслав Іваницький у коментарі, опублікованому РБК-Україна. За його оцінкою, чинна модель адміністративного обмеження цін не лише заважає запуску ринкових механізмів, а й урізає доходи підприємств, оскільки витрати на виробництво електроенергії не покриваються граничними цінами.

### Як адміністративні ліміти вбивають ринковий арбітраж

Іваницький пояснив, що через штучне обмеження цін класичний ринковий арбітраж — механізм, на якому заробляють системи накопичення енергії (СНЕ), — в Україні стає нерентабельним. У нормальній ринковій логіці СНЕ купують електроенергію в години надлишку за низькою ціною і продають у години пікового попиту за високою. Проте коли верхня межа ціни зафіксована регулятором, розрив між ціною купівлі та продажу стискається до рівня, при якому окупність інвестицій у накопичувачі стає неможливою. «Штучне обмеження цін не лише заважає запустити ринкові механізми, а й урізає доходи підприємств: витрати на виробництво не покриваються граничними цінами», — наголосив представник КІЕП.

### Поточні рівні прайс-кепів та їхні наслідки

13 жовтня 2026 року Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), залишила граничні ціни на попередньому рівні: 15 000 грн/МВт·год на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку і 17 000 грн/МВт·год на балансуючому ринку. За оцінкою Іваницького, така модель ускладнює не лише залучення нових інвестицій, а й роботу вже існуючої генерації, а також відновлення енергетичних об'єктів після масованих атак. «Поки існує ручне управління цінами, нових інвестицій у генерацію не буде», — резюмував він. Фактично регулятор фіксує стелю, нижче якої ринок не може сформувати ціновий сигнал, достатній для окупності нових проєктів і відновлення пошкоджених потужностей.

### Галузеві об'єднання вимагають перегляду лімітів

Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України (ФРУТЕК) повторно закликала НКРЕКП підвищити максимальні прайс-кепи, щонайменше, до 18 000 грн/МВт·год. В організації підкреслювали, що в опалювальний сезон цінові обмеження повинні залишати достатні економічні умови для роботи доступної генерації, маневрових потужностей та їх відновлення після пошкоджень. Таким чином, галузеві учасники наполягають на тому, що навіть мінімальне підвищення стелі — з 15 000 до 18 000 грн/МВт·год — критично важливе для забезпечення безперебійного електропостачання в зимовий період, коли навантаження на мережу є максимальним, а частина генеруючих потужностей може бути виведена з ладу внаслідок бойових дій.

### Міжнародний контекст: рекомендації МЕА

У доповіді «Ukraine's Energy Security 2026» Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) окремо зазначило, що ринкові правила, зокрема цінові обмеження, в окремі періоди стримували імпорт електроенергії в Україну. Агентство рекомендувало встановлювати прайс-кепи на рівні, достатньому для залучення імпорту саме в години дефіциту. Це означає, що з погляду міжнародних експертів чинна модель не лише обмежує внутрішнє інвестування, а й знижує ефективність одного з ключових інструментів енергетичної безпеки — транскордонного імпорту електроенергії з сусідніх країн у періоди пікових навантажень або після пошкоджень інфраструктури.

### Інвестиційний парадокс: між відновленням і стагнацією

Сукупність цих факторів створює парадоксальну ситуацію: Україна, що переживає масштабне відновлення енергетичної інфраструктури після багаторічних атак, одночасно стикається з регуляторним середовищем, яке робить економічно недоцільним як будівництво нових генеруючих потужностей, так і впровадження систем накопичення. Експерти вказують, що без перегляду цінової політики ринок не зможе сформувати стійкий сигнал для приватних та міжнародних інвесторів. При цьому регулятор, зберігаючи поточні ліміти, фактично фіксує статус-кво, при якому відновлення йде за рахунок бюджетних коштів та міжнародної допомоги, а не за рахунок ринкових механізмів. Питання про те, коли і в якому обсязі НКРЕКП перегляне прайс-кепи, залишається відкритим і, за оцінками учасників ринку, є одним із визначальних факторів для енергетичної безпеки України в найближчий опалювальний сезон і далі.

## Перевірка фактів і джерела

- [Ручные прайс-кэпы делают новые инвестиции в генерацию нерентабельными, - эксперт](https://www.rbc.ua/ukr/news/ruchni-prays-kepi-roblyat-novi-investitsiyi-1795350937.html) - Першоджерело. Цитати Іваницького, дані про прайс-кепи (15 000 / 17 000 грн/МВт·год), позиція ФРУТЕК (18 000 грн/МВт·год), рекомендація МЕА — все підтверджено текстом джерела.

## Часті запитання

### Які прайс-кепи діють на українському ринку електроенергії на листопад 2026 року?

З 13 жовтня 2026 року НКРЕКП встановила граничні ціни на рівні 15 000 грн/МВт·год на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, а також 17 000 грн/МВт·год на балансуючому ринку.

### Чому прайс-кепи заважають роботі систем накопичення енергії?

Системи накопичення енергії заробляють на різниці між ціною купівлі електроенергії в години надлишку та ціною продажу в години піку. При фіксованому верхньому ліміті ціни цей розрив стискається, роблячи арбітраж нерентабельним.

### Що вимагає ФРУТЕК від регулятора?

Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України повторно закликала НКРЕКП підвищити максимальні прайс-кепи мінімум до 18 000 грн/МВт·год, щоб забезпечити економічні умови для роботи маневрових потужностей та їх відновлення в опалювальний сезон.

### Що рекомендує МЕА щодо цінових обмежень?

У доповіді Ukraine's Energy Security 2026 МЕА зазначило, що цінові обмеження в окремі періоди стримували імпорт електроенергії в Україну, і рекомендувало встановлювати прайс-кепи на рівні, достатньому для залучення імпорту в години дефіциту.